Військо сторіч, що передували новій ері, було набагато слабше і за римське, і за китайське часів Хань. На Сході, гадаю, до часів Ерлітоу близько 1900 року до н. е. жодне військо не було за ефективністю варте більшого, ніж 0,01 бала; на Заході єгипетська та месопотамійська армії могли дістати 0,01 бала близько 3000 року до н. е.
Інформаційні технології
рхеологічні та письмові джерела вказують, якого типу інформаційні технології існували в різні періоди, й не надто важко оцінити, як багато інформації ці засоби могли повідомляти, з якими швидкостями та на які відстані. Реальна проблема полягає в оцінюванні обсягів використання різноманітних технологій, що стосовно більшої частини перебігу історії означає, скільки людей вміли читати й писати та на яких рівнях компетентности.
Закон Мура — що приблизно від 1950 року ефективність коштів, вкладених у інформаційні технології, подвоюється щопівтора року — означає, як видається, що 2000 року рахунок мав би бути в мільярд разів вищий, ніж 1900 року, що дає нам західний рахунок 1900 року 0,00000025 бала. Але це, звичайно, не враховує ані гнучкости старомодних форм зберігання інформації, як-от надрукованих книжок (що їм цифрові медії лише починають кидати виклик), ані часових змін способів доступу до найновітніших методик.
Правильне відношення сучасних інформаційних технологій до раніших явно величезне, хоча й набагато менше, ніж мільярд до одиниці. Отже, рахунки до 1900 року (мало того, межі похибки до 1900 року) ще крихітніші, ніж у випадку ведення війни. З іншого боку, дані про те, скільки людей вміли читати, писати та рахувати на різних рівнях володіння предметом, набагато туманніші, ніж навіть свідчення щодо війни, тому мої здогадні оцінки ще імпресіоністичніші.
В таблиці Д.4 я використовую багатокроковий підхід до обчислювання інформаційних технологій. По-перше, я дотримуюся загальноприйнятої серед істориків практики й поділяю рівні навичок на повний, середній та базовий. Планки кожної категорії досить низькі — в термінах письменности, базовий рівень означає здатність прочитати та написати ім'я; середній — здатність прочитати та написати просте речення; повний — здатність прочитати та написати зв'язну прозу. Означення Комуністичної партії Китаю під час руху 1950 року за письменність дуже подібні: повна письменність — здатність впізнати 1000 знаків; напівписьменність — впізнавання 500-1000 знаків; базова письменність — 300-500 знаків.
По-друге, я спираюся на наявну науку й поділяю доросле чоловіче населення в різні періоди на зазначені три категорії. За кожен 1 відсоток цілком письменних чоловіків я нараховую 0,5 бала; за кожен відсоток середньої категорії — 0,25 бала; за кожен відсоток базової категорії — 0,15 бала. Потім я застосовую такі самі рахунки до жінок. Свідчень про жіночу письменність менше, ніж про чоловічу, хоча й очевидно, що до двадцятого сторіччя жінок, що вміли читати й писати, було менше (зазвичай значно менше), ніж чоловіків. Хоча щодо давніших часів мої оцінки здебільшого здогадні, я ризикну оцінювати жіноче застосовування інформаційних технологій у відсотках до чоловічого. Тоді я приписую бали кожному періодові залежно від кількости та рівня використовування інформаційних технологій.
2000 року сто відсотків чоловіків та жінок і в західному, і у східному осередках належать до категорії повної письменности[536], що дає до рахунку суспільного розвитку в обох регіонах по 100 балів за інформаційні технології. 1900 року майже всі чоловіки в західному осередку були хоч трохи письменні (50 відсотків цілком письменних, 40 відсотків середніх та 7 відсотків базових), жінки були освічені майже так само. Отже, до західного рахунку це дає 63,8 бала. На Сході письменність серед чоловіків була так само поширена, хоча й на нижчих рівнях (за моєю оцінкою, 15 відсотків цілком письменних, 60 відсотків середніх та 10 відсотків базових), проте кількість письменних жінок становила лише чверть від кількости письменних чоловіків. В результаті маємо до східного рахунку 30 балів. Стосовно таких обчислень для раніших періодів історії можливі межі похибки навколо моїх здогадів стабільно зростають, хоча мізерна кількість письменних людей робить вплив цих похибок відносно невеликим.
На третьому кроці треба застосувати множники, що враховують зміни швидкости та далекосяжности комунікаційних технологій. Я поділяю найдосконаліші інструменти праці з інформацією на три широкі категорії: електронні (наявні 2000 року і на Сході, і на Заході), електричні (наявні на Заході на початок 1900 року) та доелектричні (наявні на Заході протягом приблизно одинадцяти тисяч років, а на Сході — протягом приблизно дев'яти тисяч років).
536
Треба знов наголосити, що мої категорії базової, середньої та повної письменности встановлюють планку значно нижче, ніж це зробили б відповідні фахівці у двадцять першому сторіччі. До категорії повної письменности потрапила б людина, здатна заповнити подання до вступу на роботу чи податкову декларацію.