Невдовзі я почав краще почуватися — майже так добре, як намагався виглядати. Мій стан значно поліпшився. І сьогодні (адже минуло багато місяців після визначеного мені терміну смерті) я не лише живий і щасливий, а й тиск у мене знизився! Одне я знаю напевно: прогноз лікаря неодмінно справдився б, якби я й далі думав, що вмираю. Але я дав шанс своєму тілу зцілитися, змінивши напрям своїх думок!»
Дозвольте мені запитати вас. Якщо одна людина врятувала собі життя тим, що почала мислити позитивно, то чому ми повинні миритися із власним поганим настроєм і депресією? Навіщо сумувати і вдаватися в тугу, псувати життя собі й оточенню, якщо існує реальна можливість самому стати щасливим? Адже для цього потрібно так мало: просто грати роль веселої і задоволеної людини.
Багато років тому я прочитав книгу, яка справила на мене надзвичайне враження. Вона називалася «Як людина мислить». Її автор — Джеймс Аллен, і ось що у ній було сказано: «Людина з часом розуміє, що тільки-но вона змінює своє ставлення до речей і інших людей, вони теж змінюються по відношенню до неї... Варто людині докорінно змінити свої думки, і вона з подивом побачить, як швидко змінюються матеріальні умови її життя. Люди притягують до себе не те, що вони хочуть, а те, чим вони є насправді... Божество, що визначає нашу долю, міститься у нас всередині. Воно — це наша справжня сутність... Все, чого людина досягає, є прямим наслідком його власних думок. Людина може отримати перемогу і досягти своєї мети тільки тоді, коли її думки будуть піднесені до рівня поставлених нею завдань. Якщо ж вона відмовиться піднести свої думки, то залишиться слабкою і нещасною».
Як сказано у Книзі Буття, Творець дав людині владу над усією землею. Це, безумовно, безцінний дар. Але мені така перевага ні до чого. Все, чого я бажаю, — здобути владу над собою; владу над своїми думками, над своїми жахами, владу над своїм розумом і над своєю душею. І найдивовижніше — що я знаю, як отримати цю владу у будь-якому обсязі і будь-коли, за моїм бажанням. Для цього мені треба лише керувати своїми діями, а вони своєю чергою справлять вплив на мої реакції.
Отже, давайте згадаємо такі слова Вільяма Джеймса: «Переважну більшість із того, що ми називаємо злом... часто можна обернути на збадьорливе і натхненне добро шляхом звичайної зміни умонастрою — від жаху і розпачу слід перейти до боротьби».
Тож борімося за наше щастя!
Давайте почнемо боротися за наше щастя за допомогою оптимістичного конструктивного мислення. Для цього я пропоную вам програму, яку треба виконувати щодня. Називається вона «Саме сьогодні». Я вважаю її надпотужним стимулом, тож розповсюджую її сотнями примірників. Її уклала нині покійна Сибілла Ф. Партридж. Якщо ми будемо дотримуватися цієї програми, то позбудемося більшості наших тривог і незмірно побільшимо те, що французи називають la joie de vivre[12].
САМЕ СЬОГОДНІ
1. Саме сьогодні я буду щасливий. Це означає, що я керуватимуся словами Авраама Лінкольна, який сказав, що «більшість людей щасливі приблизно настільки, наскільки вважають себе щасливими». Джерело щастя — всередині нас, воно не пов'язане із зовнішнім світом.
2. Саме сьогодні я спробую пристосуватися до того, що мене оточує, а не намагатимуся пристосувати навколишнє середовище до моїх власних бажань. Я прийму мою сім'ю, мою роботу і успіх такими, якими вони є, і пристосую себе до наявних умов.
3. Саме сьогодні я подбаю про свій організм. Я зроблю декілька фізичних вправ, піклуватимуся про своє тіло, правильно харчуватимуся. Я не завдаватиму шкоди своєму здоров'ю і не буду нехтувати ним. Мій організм має бути досконалим механізмом для виконання моїх вимог.
4. Саме сьогодні я тренуватиму свій розум. Я навчуся чомусь корисному. Я не буду розумовим ледарем. Я читатиму книги, розуміння яких вимагатиме зусиль, роздумів і концентрації уваги.
5. Саме сьогодні я розпочну моральне самовдосконалення. Для цього я планую здійснити три кроки: я зроблю будь-кому щось корисне, але так, щоб об'єкт не знав про це; я зроблю, принаймні, дві справи, які мені не хочеться робити, — просто як вправу, за порадою Вільяма Джеймса.
6. Саме сьогодні я стану доброзичливим. Я виглядатиму якнайкраще. По можливості вдягну те, що мені пасує понад усе. Я неголосно розмовлятиму, гідно поводитимуся, часто хвалитиму інших. Я взагалі нікого не критикуватиму, ні до кого не чіплятимуся і не намагатимуся кимось керувати або виправляти чиїсь помилки.