Як виявилося, Ребекка мала рацію, а науковець помилявся. Такі оголошення справді існували, і їх було не так складно знайти.
Роками інші науковці боролись із заявами Дженсена, але вони виступали проти його робіт, не виходячи за межі професійної історіографії. Тим часом, поза академією, твердження Дженсена швидко прийняли та розтрубили про нього як про випадок уявного голосіння серед ірландських американців. (Vox, звісно, обожнював оригінальну статтю Дженсена).
Утім, юна Ребекка зробила те, що мала б зробити притомна людина: перевірила архіви старих газет. Вона знайшла такі оголошення, як пізніше писали в Daily Beast, «зібравши жменьку прикладів, потім десятки, а потім ще більше. Дівчина звернулася до стількох архівів, до скількох змогла. Потім подумала: “Хтось же робив це до мене, правда?”». Як виявилося, ні Дженсен, ні інші науковці ніколи не потурбувалися виконати таку базову перевірку фактів.
Дженсен завдав удару у відповідь, намагаючись спростувати роботу школярки і заявляючи, що він мав рацію, але був неточним у своїх твердженнях. Обговорення цієї тези, як зауважили потім у журналі Smithsonian, «усе ще може буяти в коментарях» численних публікацій в інтернеті, але робота Ребекки Фрайд доводить, що «будь-хто з допитливим розумом і чуттям на дослідження може кинути виклик історичному статусу кво».[110]
Місс Фрайд своєю чергою перейшла в старші класи з публікацією в Journal of Social History.
У 1970-х передові науковці з дієтології повідомили уряду США, що яйця, як і багато інших продуктів, можуть бути дуже небезпечними. Ще ніколи принцип леза Оккама не було настільки просто застосувати: отак із курника відразу в морг. Яйця містять багато холестеролу, який закупорює артерії, що своєю чергою призводить до серцевих нападів, які вбивають людей. Висновок був очевидним: американцям треба перестати вживати продукти, що містять холестерол.
Жителі США це й зробили. Потім сталося дещо несподіване: американці стали набирати вагу й помирати через інші причини. Виявилося, що яйця були не такі вже й шкідливі або принаймні не настільки небезпечні, як інші продукти. У 2015 році уряд вирішив, що яйця — нормальні, може, навіть корисні. Колумніст із яєчного Вермонтського краю Джеффрі Норман тоді писав:
Багато людей /із ожирінням/ стали такими, думаючи, що дотримуються затвердженої урядом дієти. Споживання яєць упало на понад тридцять відсотків, коли уряд додав їх до свого чорного списку харчових продуктів. Люди мають їсти, тому яйця вони замінили іншими продуктами. Такими, що допомагали їм ставати товстими. Якби вони їли яйця, такого не сталося б, але ж виявилося, що цей продукт закупорює артерії і вбиває людей. Утім, те, чим замінили яйця, могло спричинити цукровий діабет другого типу, а то й гірші хвороби.[111]
Яєчне жахіття базувалося на цілому ряді сумнівних досліджень, і деякі з них з’явилися понад півстоліття тому. Люди, які все ще хочуть уникати яєць, можуть, звісно, продовжувати це робити. Власне, зараз є дослідження, що повна відмова від сніданку, якою нас так довго лякали науковці, не така вже й шкідлива.[112]
У 1982 році один із передових фахівців із питань Радянського Союзу Северин Бялер опублікував суворе попередження читачам престижного журналу Foreign Affairs, що СРСР значно сильніший, ніж здавалось у ті часи.
Радянському Союзу ні зараз, ні в найближчі десять років не загрожує жодна справжня системна криза, бо він має величезні невикористані запаси політичної та соціальної стабільності, якої стане подолати найглибші труднощі. Радянська економіка, як і будь-яка велетенська економіка, що управляється розумними та освіченими професіоналами, не збанкрутує. Вона може стати менш ефективною, застійною, може навіть настати абсолютний спад на рік-другий, але, як і політична система, економіка не розвалиться.[113]
За рік фундація Макартура дала Бялеру «грант генія». За два роки радянська комуністична партія, очевидно переживаючи справжню системну кризу, обрала своїм лідером Міхаїла Горбачова. Менш ніж за вісім років після загрозливої лекції Бялера Союз Радянських Соціалістичних Республік припинив своє існування.
В останні місяці розвалу Радянського Союзу професор Массачусетского технологічного інституту Стівен Меєр виступав перед комітетом закордонних справ Сенату США. Американські політичні лідери, спостерігаючи за подіями в СРСР, переймалися безпечністю тисяч боєголовок радянської ядерної зброї, націленої на США. Меєр, один із провідних фахівців із військових справ СРСР свого покоління, сказав усім заспокоїтися: Горбачов під контролем. Натяки на збройний путч у Радянському Союзі, запевнив він сенаторів, що зібралися його послухати, були «чистим польотом фантазії».[114]
110
110 Гелен Томпсон, «Дівчинка-підліток учить професора щодо знаків «Ірландців просимо не турбувати”», Smithsonian.com, 5 серпня 2015 року.
111
Джоффрі Норман, «Чи смію я з’їсти яйце», The Weekly Standard online, 16 березня 2015 року.
112
Пітер Воріскі, «Наука пропускати сніданок: як урядові фахівці з дієтології могли помилитися», Washington Post online, 10 серпня 2015 року.
113
Северин Біалер і Джан Афферіка, «Рейган і Росія», Foreign Affairs, зима 1982–1983 років, 263.
114
Стівен Мейєр, «Свідчення перед Комітетом сенату з питань міжнародних відносин»: Теодор Карасік, Russia and Eurasia Armed Forces Review Annual 15, 1991 (Gulf Breeze, FL: Academic International Press, 1999), 348.