— Це досить дивно, — зауважив Курт Свенссон. — Зовнішність у неї примітна, є татуювання. Здавалося б, її не так уже й важко знайти.
— Вчора поліція Уппсали отримала сигнал і негайно ж виступила по тривозі. Вони оточили і до смерті перелякали чотирнадцятилітнього хлопчика, схожого на Саландер. Батьки були дуже обурені.
— Думаю, справа ускладнюється тим, що нам доводиться шукати людину, схожу на чотирнадцятилітнього підлітка. Вона може загубитися в натовпі молоді.
— Все-таки, зважаючи на ту увагу, яку привернули до цієї справи засоби масової інформації, хтось напевно ж повинен був щось помітити, — заперечив Свенссон. — Цього тижня її фотографія з’явиться в рубриці «Розшукується», так що дивись і з’явиться щось новеньке.
— Якось не віриться, якщо пригадати, що її портрет і так уже з’являвся на першій сторінці всіх шведських газет, — сказав Ханс Фасте.
— З чого виходить, що нам треба гарненько подумати, — зауважив Бубланськи. — Можливо, їй вдалося виїхати за кордон, але, найімовірніше, вона десь затаїлася і вичікує.
Боман підняв руку. Бубланськи кивнув, запрошуючи його говорити.
— Згідно з нашими відомостями про неї, вона не схильна до саморуйнівних вчинків. У неї стратегічний розум, так що вона планує свої кроки і не робить нічого, не проаналізувавши заздалегідь можливі наслідки. Принаймні, так вважає Драґан Арманський.
— Такої ж думки психіатр, який її лікував. Не поспішаймо з характеристикою, — сказав Бубланськи. — Рано чи пізно їй доведеться зробити якісь дії. Скажи, Єркере, які вона має в своєму розпорядженні кошти?
— Тут якраз є для вас дещо цікаве, — відповів Хольмберґ. — Ось уже кілька років у неї існує рахунок у Торговому банку. За ці гроші вона звітує в податковій декларації. Вірніше сказати, за них звітував адвокат Б’юрман. Рік тому на цьому рахунку було близько ста тисяч крон. Восени дві тисячі третього року вона зняла всю суму повністю.
— Восени дві тисячі третього року їй знадобилася готівка. Саме тоді вона, за словами Арманського, кинула роботу в «Мілтон сек’юриті», — пояснив Боман.
— Можливо. Рахунок залишався на нулі впродовж двох тижнів. Але через два тижні вона поклала на рахунок ту ж таки суму.
— Вона думала, що їй знадобляться на щось гроші, але не використала їх і повернула зняту з рахунку суму в банк?
— Схоже, що так і було. У грудні дві тисячі третього року вона скористалася цим рахунком для цілої низки платежів. Зокрема, розплатилася за квартиру за рік наперед. Сума на рахунку зменшилася до сімдесяти тисяч крон. Після цього рахунок залишався незайманим цілий рік, за винятком одного надходження у розмірі дев’яти тисяч крон з чимось. Я перевірив — це була спадщина від матері.
— Добре.
— У березні цього року вона зняла суму спадщини, а саме дев’ять тисяч триста дванадцять крон, і більше не чіпала рахунку.
— На що ж вона живе?
— Слухайте далі. У січні цього року вона відкрила новий рахунок, цього разу в Стокгольмському приватному банку,[59] і поклала на нього два мільйони крон.
— Що-що?
— Звідки взялися ці гроші? — поцікавилася Мудіґ.
— Гроші були переказані на її рахунок з англійського банку, зареєстрованого на одному з островів у Ла-Манші.
У конференц-залі запала мовчанка.
— Нічого не розумію! — мовила нарешті Соня Мудіґ.
— Тобто ці гроші вона не декларує? — спитав Бубланськи.
— Ні. Але формально вона і не зобов’язана це робити до майбутнього року. Найцікавіше, що ці гроші не зазначені у звіті адвоката Б’юрмана про її фінансове становище. А цей звіт подається щомісячно.
— Значить, він або не знав про них, або вони там щось темнили. А що у нас є щодо технічних даних?
— Вчора я був на доповіді у начальника слідчого управління. Ось що нам відомо: по-перше, ми можемо пов’язати Саландер з обома місцями злочинів. Її відбитки знайдені на знарядді вбивства і на скалках розбитої кавової філіжанки в Енскеді. Зараз ми чекаємо на відповідь щодо аналізу взятих проб ДНК… Проте немає сумніву в тому, що вона побувала в квартирі.
— Добре.
— Друге. У нас є її відбитки пальців на коробці з квартири адвоката Б’юрмана, в якій він зберігав револьвер.
— О’кей.
— Трете: у нас, нарешті, з’явився свідок, який бачив її на місці злочину в Енскеді. Це власник тютюнової крамниці. Він звернувся до нас і повідомив, що Лісбет Саландер заходила до його крамниці і купила там пачку «Мальборо лайт» того вечора, коли сталося вбивство.
59
Stockholms Enskilda Bank — Стокгольмський приватний банк, що входить до групи Скандинавський приватний банк.