— Це стає схоже на лекцію з історії. Кажіть далі!
— У двадцять років Олександра Залаченка вперше послали за кордон. Його відправили на Кубу. Це був період навчання, і він тоді ще залишався в званні, що відповідає нашому прапорщику. Але він провів там два роки, на його очах відбувалася Кубинська криза[78] й операція десанту в затоці Свиней.[79]
— Гаразд, що далі?
— У шістдесят третьому році він повернувся до Мінська, щоб продовжити там навчання. Після цього його відправляли спочатку до Болгарії, потім до Угорщини. У шістдесят п’ятому році він отримав звання лейтенанта і вперше був призначений на службу до Західної Європи, до Рима, де провів дванадцять місяців. Це було його перше завдання під прикриттям. Тобто він жив там як цивільна особа з фальшивим паспортом, не контактуючи з посольством.
Мікаель знову кивнув. Він мимоволі захопився розповіддю.
— У шістдесят сьомому році він був переведений до Лондона і там організував страту перебіжчика з КДБ. У наступні десять років він став одним з кращих агентів ГРУ і належав до еліти відданих політичних бійців. Він навчався цій справі з дитячих років, вільно говорить принаймні шістьма іноземними мовами. Він працював під личиною журналіста, фотографа, фахівця з реклами, моряка і дуже багатьох інших. Він був майстром виживання, маскування і відволікаючих маневрів. Під його керівництвом працювали інші агенти, він організовував і проводив власні операції. Частина цих операцій стосувалася різних убивств, багато з яких здійснювалися в країнах третього світу, та крім цього він виконував також завдання свого начальства, пов’язані з шантажем і залякуванням. У шістдесят дев’ятому році він став капітаном, у сімдесят другому — майором і в сімдесят п’ятому — полковником.
— Як він опинився в Швеції?
— Зараз я до цього дійду. З роками він трохи розбестився і почав помалу привласнювати гроші. Він любив випити і заводив дуже багато романів з жінками. Все це відзначали його начальники, але він і далі був у числі найкращих, і подібні дрібниці йому прощалися. У сімдесят шостому році його послали для виконання якогось завдання до Іспанії. Нам немає чого заглиблюватися в деталі, але там його зловили, і він утік. Завдання було провалене, і він несподівано впав у неласку, йому було наказано повернутися до Радянського Союзу. Він не виконав наказу й опинився таким чином в іще більш скрутній ситуації. ГРУ доручило тоді військовому аташе радянського посольства в Мадриді зустрітися з ним і наставити його на путь істини. Під час цієї розмови щось пішло не так, і Залаченко убив представника посольства. Після цього в нього вже не було вибору. Він спалив за собою мости і вирішив стати перебіжчиком.
— Добре.
— Він знайшов собі притулок в Іспанії, залишивши за собою помилковий слід, який вів до Португалії і закінчувався автомобільною катастрофою, але також намітив ще один слід, що нібито вів у США. Насправді він обрав для себе найнесподіванішу країну в Європі. Він вирушив до Швеції, де вийшов на зв’язок із Службою безпеки і попросив політичного притулку. По суті, це було дуже розумно придумано, оскільки тут його навряд чи почали б шукати вбивці, підіслані КДБ або ГРУ.
Гуннар Бйорк замовк.
— І що з цього вийшло?
— А як може вчинити уряд, якщо один з кращих шпигунів раптово стає перебіжчиком і просить політичного притулку в Швеції? Це сталося в той самий час, коли у нас прийшов до влади буржуазний уряд. Прем’єр-міністр тільки-но вступив на посаду, і це стало найпершою справою, яку нам треба було якось вирішити. Політики, звичайно ж, перелякалися і спробували скоріше збути його з рук, але не посилати ж його в Радянський Союз — це викликало б жахливий скандал. Його спробували випхнути до США або до Англії, але Залаченко навідріз відмовився. США його не влаштовували, Англію ж він вважав однією з тих країн, де на вищих посадах у розвідслужбі сидять радянські агенти, їхати до Ізраїлю він не побажав, бо не любив євреїв. Тому Залаченко вирішив залишитися в Швеції.
Все це здавалося таким неймовірним, що Мікаель навіть запідозрив, чи не водить бува Бйорк його за носа.
78
Кубинська ракетна криза — так у США називають Карибську кризу, різке загострення відносин між СРСР і США з приводу розміщення на Кубі радянських ядерних ракет восени 1962 року.
79
Операція в затоці Свиней (операція на Плайя-Хірон, або висадка в затоці Кочінос) — воєнна операція десанту, проведена США 17 квітня 1961 року з метою повалення уряду Фіделя Кастро на Кубі; закінчилася провалом.