Вона кивнула в бік цуценяти німецької вівчарки місяців шести, яке, схоже, було готове ось-ось вибухнути від радості. Натомість його хвіст несамовито вихляв, а зад, начебто залишаючись на підлозі, рухався так завзято, що міг би викресати вогонь, подумав Ґамаш.
Гості відрекомендувалися, зняли черевики й вибачилися за те, що перервали обід. На кухні пахло франко-канадським домашнім гороховим супом і свіжоспеченим хлібом.
— Намасте! — сказала Матінка, склавши долоні та злегка вклонившись чоловікам.
— О боже! — промовила Кей. — Тільки не знову.
— Намасте? — перепитав Ґамаш.
Бовуар промовчав, бо то була літня жінка, anglaise[93], до того ж одягнена в пурпуровий каптан. Такі люди весь час мололи нісенітниці.
Шеф церемоніально вклонився у відповідь. Бовуар вдав, що не помітив.
— Це давнє, освячене віками вітання, — пояснила Беатріс Меєр, пригладжуючи своє неслухняне руде волосся й кидаючи стурбований погляд на Кей, яка просто не звертала на неї уваги.
— Дозвольте? — Шеф вказав на Анрі.
— На ваш страх і ризик, мсьє. Він може зализати вас до смерті, — попередила Ем.
— Швидше захлинеться слиною, — сказала Кей, розвернулася й покрокувала вглиб будинку.
Ґамаш опустився на коліна й почухав Анрі за вухами, які стирчали на голові, як два вітрила. Пес одразу ж ліг на спину й підставив животик. Ґамаш почухав і животик.
Ем провела гостей через кухню до вітальні.
Будинок був затишним і комфортним і нагадував бабусину хату, де не могло статися нічого поганого.
Навіть Бовуар розслабився й почувався як удома. Ґамаш подумав, що тут усі почувалися як удома. Надто поруч із цією жінкою.
Емілі Лонґпре перепросила й за мить повернулася з двома тарілками супу.
— Схоже, ви голодні, — просто сказала вона й знову зникла на кухні.
Чоловіки не встигли запротестувати, як опинилися на стільцях біля каміна, а перед ними на підносах стояли дві миски супу, що парував, і кошик кукурудзяного хліба. Ґамаш розумів, що поводиться не зовсім щиро. Він, звісно, міг би почати розмову раніше, щоб не змушувати трьох літніх жінок чекати, але Емілі Лонґпре мала рацію. Вони були голодні.
Тож слідчі відділу вбивств поліції Квебеку їли й слухали літню трійцю, яка відповідала на їхні запитання.
— Ви можете розповісти нам, що сталося вчора? — звернувся Бовуар до Кей. — Я так розумію, проходив матч із керлінгу.
— Матінка якраз очистила дім, — почала Кей, і Бовуар одразу ж пошкодував, що вирішив почати з неї. Ні одне слово в її реченні не мало жодного сенсу.
Матінка якраз очистила будинок. Rien[94] жодного сенсу. Ще одна схиблена англійка. Ця, щоправда, була цілком передбачуваною. Бовуар був упевнений, що на неї вже давно чекає божевільня. Зараз вона сиділа перед ним, захована під шарами товстих светрів і ковдр. Вона була схожа на кошик для білизни. Кошик із головою. Дуже маленькою, дуже старою голівкою. Усі десять волосинок на її крихітному зачарованому скальпі стояли дибки, наелектризовані зимовою статичною електрикою в будинку.
Вона була схожа на маріонетку на нитках.
— Désolé, mais qu’est-ce que vous avez dit?[95], — спробував він іще раз, французькою.
— Матінка. Якраз. Очистила. Дім.
Стара жінка говорила дуже виразно, напрочуд сильним голосом.
Ґамаш, який уважно спостерігав за тим, що відбувалося, помітив, що Емілі та Беатріс обмінюються усмішками. Не зловтішно, а так, ніби почули давно й добре відомий їм жарт.
— Ми говоримо про одне й те саме, мадам? Про керлінг?
— О, я розумію, — розсміялася Кей. — Бовуар відчув у цьому сміхові доброзичливість, обличчя жінки з підозрілого й ущипливого стало дуже приємним. — Так, вірите чи ні, я кажу про матч. Матінка — це вона. — Вона вказала кострубатим пальцем на свою подругу в каптані. Його це чомусь не здивувало. Він одразу зненавидів «Матінку», хоча б через це ім’я. Матінка. Хто наполягатиме на тому, щоб його називали Матінкою? Хіба що вона була матінкою-настоятелькою, але, дивлячись на неї, Бовуар сумнівався в цьому.
Він знав, що з нею буде морока. Він відчував це, хоча ніколи не сказав би про свої передчуття вголос, надто при Ґамашеві.
— Що це означає, мадам? — Бовуар повернувся до Кей і відкусив шматок кукурудзяного хліба, пильнуючи, щоб масло не потекло по підборіддю.
— «Очистити дім» — це термін із керлінгу, — сказала Кей. — Ем може пояснити краще за мене. Вона була скіпом, капітаном команди.