О, Клементина! але ж Клементина! аж ось вони! ось вони всі! Андре, Франсуа, Каналь, Родольф! і всі інші з пісні! Бравий Тото! Тітонька Естрема! Маленький Лео! Заходять до мене крізь мур! Кидаються на мене! Відривають від табурета! Гай-гай! хапають… не хочуть, щоб я ще співав!
А я співаю! А я співаю! Хай їм грець! Вони розлючені!.. Гамселять мене!.. моє поетичне єство!.. вантажать мене на тачку!.. утовкують!.. У них усе знаряддя — лопати, кирки, мітли! Вони пекельні, їй-бо! Вишкрібають усе й вичищають поза ліжником, під парашею, по кутках… Усе м'ясо мені перековбасують! Усе знову припасовують і зліплюють!.. І знов мене всаджують, вкладають! і гоп! усе в тачку!.. Їдуть собі!.. І мене забирають, от дивина!.. Ого, та вони виїжджають з тюрми!.. Величезні ворота розчахнулися самі!.. Магія!.. Сторожа й собаки тільки глипають!.. Ні тобі «гав»! ні тобі «сюр-р-р»! бруківка, шлях, мерщій! трусить! бруківка геть нерівна… підкидає! та вони по ній чухрають! гарцюють!.. Тачка підскакує, підстрибує!.. іде галопом!.. А вони на кожній вибоїні пирскають! що я стогну, бо мені всі тельбухи перевертає від трясіння! Шкіряться! І далі пхають по вибоях, щоб мене трусило! З лопатою! Із киркою! Дринь! Дринь! Бешкетники! Каналь! Тітка Естрема, Тото, всі!
— Ще далі, ніж Ашер[122], ще далі завеземо!
Це вони мені гукають… А вісь у тачки аж димиться… Нехай би луснула, а тачка щоб згоріла! Вісь скрипить… Сторожа летить! Уся!
— Ще далі, ніж Ашер, ще далі завеземо!
А мені все болить! Неначе киркою б'є, але плазом! Хрясь! Хрясь! поки мене везуть! трусять!
— Ще далі, ніж Ашер!..
Бідні мої тухлі тельбухи!.. звідки мене витягли! з могили! мене, мої тухлі тельбухи, ще далі, ніж Ашер! уявляєте!.. шлях не близький! от сміх! Вони по черзі пхають тачку… Родольф, Андре, Франсуа, Каналь… От харцизяки на весь світ! Краще помовчу!.. Справжні перегони!.. я чую, як вони гризуться між собою…
— У цибулю! Ні! У ріпу!..
Немає згоди.
— У капусту!
Хочуть мене десь викинути!.. а тачка курить! а вісь димить! У них сраки парують, їм там пече! Мерщій! іще шпаркіш! іще шпаркіше! Щастя, що я вже просто каша!.. Дрижу на дні тачки… О, та я знаю ашерську цибулю!.. це ще далі, у долині!..
— У моркву! У моркву!
Родольф хоче мене в моркву!.. Він вищить так, що не чутно скрипу тачки! Але морква теж у долині! Хай йому грець! Тут справжня змова! Городнє божевілля! Та ба, я розрізняю! Та ба, я впізнаю! Я телевізуалізую! Я можу розповісти, бо телевізуалізую! По мені не скажеш, але бачу крізь стіни! майбутнє бачу! минуле! усіх лихих! Вам передаю! І що? мої власні стіни! все наперед! не те що жалюгідного тхора!.. Ловлю «частоту» агонії!.. У тхора не агонія! Він удає! симулянт! прикидається! Ні за що не розіб'є муру! Ні за що не зуміє кинутись на мур! Не зможе кинутись у танок! Ні біса не зможе! Тюремний жевжик! Не вмре ніколи! Я бачу все! Людей! Розкидачів перегною!.. і розкидачок! Бачу Дароносця з його Фарисейкою!.. Бачу Франсуа в єдвабних черевичках… Нарта-зародка і Ларанґона[123]!.. Бачу тітку Естрему!.. і малого Лео!..
— Де вони, віщуне?
— У підвалах академії! Пишуть фальшивословник[124]!
— Ого! Отакої!
Не ого, отакої! Залиште смішки при собі! Вони вам збіса пригодяться! Не тринькайте своїх тонких дотепів!.. я вас на хресті провідаю, розважусь!.. згодом! особисто! особисто! Як глядач! уже призначено! призначено!.. згодом!.. згодом! наразі маю тут обов'язки! священні справи! ви чуєте Роландів ріг? А завивальника і страдника, фальшивого головобійника, який ображатиме мою сторону? Нікого! А шпигунку згори, з тридцять шостої?.. А абортницю з сімдесят другої? найголосистішу з усіх корпусів! «K»! «W»!.. «Y»!.. і «U»!.. Верещить, як цілі дитячі ясла! У мене в голові теж шум дитячих ясел, а ще і струнних! і духових! і двох паровозів!
— Гірке творіння! Пхе! Вас верне!.. Ліролірність! Падаю. Моє шанування!.. перекидаюсь у «Фантомів»!… Є вихід!.. На службу на вулицю Сен-Домінік[125]!.. моїми ланцюгами вам по пиці!.. Вас попереджено! ви потрощили мої мрії?.. Ясно! мої велосипеди?.. прощавай, вілло! от халепа! служниці! бурі! Ґран-Бе! Нехай! Бувай, Тео! Прощавай, Марі! Все роздаю! Ніхто не хоче ні на що мене вимінювати! Стільки молився коту під хвіст? рвався? страждав нестерпно! тачка! тичка! Щастя, що я прилип до дна! Усіма кишками! і Андре! і Франсуа! і Жюль! за мною! за мною! навколо! усі з Французької академії, моя стіна збрехала! а мене призначили в Ашер! от знову тітонька Естрема! і Клеманс з маленьким Лео! Хай їм грець, несамовитим! Ламають двері! Знову кидаються на мене!.. Усе з початку!.. Відривають від табурета! «Богохульник! у цибулю його!.. До тачки! покидьок!» Знову шпетять, уже вкотре! «Гарну річ повторити не зайве»! «Гарну річ повторити не зайве»!.. Дароносець репетує! Слава рухові! Слава моторам!.. уперед зі співами! з моєю власною піснею! це вже край!
123
124
125