Пелагра — це забавно, але тільки у певному сенсі…
Слово, але і річ також… ви ж трохи знаєте історію? пелагра, портсмутські понтонери, бранці Великої армії[133], це вас ніскілечки не зворушує?.. Тільки Бог знає, як ті сміливці страждали, ще жорстокіше й гірше, як я!.. Вони від пелагри не здихали!.. У душник не зазирали!.. У клітці не гуляли!.. П'яти хвилин прогулянки не мали! Жалюгідний ілюмінатор один для ста!.. умови гірші, ніж для щурів…
— Вітаю бравих бранців тих епох! Брати у муках! Слава Франції! сорок два кіло м'яса! Шику-у-у-уйсь!
Я б так не зміг! полонені в Портсмуті теж!.. Важка кавалерія!.. Легкі батареї!.. Понтонери генерала Ебле!.. Білі драгуни імператриці!.. Стрільці чахлі хиряві підсліпуваті… збагніть-но, а у ролі кірасира?.. Ах, уже навіть гусаром не візьмуть! Уже не можу верхи! І непоказний зовні! Я з сідла вилечу в повітря!.. А ще як коник баский!.. Де людина?.. у повітрі! до шерегу вже не поставиш! Хіба що манекеном у Будинку Інвалідів?.. Чи на картину? У штрафний батальйон? У музей Гревена?.. Ні!.. До «фантомів»!.. «Перша фантомна палата»? може бути!.. Начуваюсь!.. Остерігаюсь!
Засідання!.. Рада!.. Пояснення!.. а от тепер і перегляд справи…
— Провина!.. Куди медаль поділи?.. Яка пенсія?.. Клас військовослужбовця?.. Струнко!..
Це вони так зі мною розмовляють!
— Клас 10?
Я не в захваті.
— Посвідчення? Клас 10? Пред'явіть!..
У цих місцях остерігайтеся ухильних відмовок! тільки категорично! факти!.. Правосуддя! Точність!
— Де, в біса, ваша медаль?.. ваше звання? Знову заповзялися…
— Поранення? Відзнаки? Шеврони?
Безжальні.
Чемно, але наполегливо, я ж кажу! тільки факти! Без просторікувань! пацієнти не рахуються! нема ради, панове! нема ради, пані!.. усі жахи, котрих зазнав!
Вони аж заходяться, як таке чують… Ах, з моєї добротливості збиткуються!..
— Співучасник! гидота! лекодух! паразит!
Це їхній комісар мене коментує.
Кричить на всю пащеку!
Я мурмочу, зойкаю… Блазень!.. неможливо, щоб вас порятувати!.. затурканий у тюрмі!.. треба грати!.. усе спробувати!.. Та голові суду начхати!.. Я все заперечую! Відступаю… усе беру на себе!.. Уявіть собі!.. судді так само!.. Тричі доводжу їх до стану фурій!.. Вирок і гоп! Спокута!
— Горе знечеснику геройства! вогневі рани Непримиренцям!
Отакий вирок.
— Згляньтеся на нього! Згляньтеся на нього!
Я вас не покидаю, я благаю!
Та ви вже запалилися звідусіль!.. Я плачу, лементую!.. всі ваші пори вже горять!.. а я неначе рачки, з кляпом, у ланцюгах!.. Я знаю, як це, рачки, коли все пече!.. Мені пелагра теж пече!.. як по живому!.. Ніби шкіра рветься, уявляєте!.. рветься!.. я мив камеру, рачки лазив!.. скільки міг… дупу вмочав у відро… більш не можу… розумію ваш біль…
133