Тимчасом, сподіваючись, що «ринок» забезпечить робочі місця, центральні банки закачують у систему нечувані суми, аби сприяти комерційним інвестиціям. Натомість прибутки корпорацій сягнули небаченого з 1920-х років рівня, корпоративні капіталовкладення скоротилися, і понад 30 трильйонів доларів простоює22. Де й поділася магія ринку...
Ми переживаємо вкрай небезпечний період. Статки й влада зосереджені в руках світової еліти, а це послаблює могутність і повновладдя національних держав; тимчасом поширюються технологічні платформи, завдяки яким компанії, установи й громадські організації здобувають алгоритмічний контроль, визначаючи, що бачити й чути мільярдам людей, і розподіляючи шматки ласого економічного пирога. Водночас майнова нерівність і технологічний прогрес призводять до популізму: народ протестує проти науки, не довіряє владі й з острахом дивиться в майбутнє. За таких умов неймовірно складно вирішити проблеми, які ми самі створили.
То класичні ознаки «злісних» проблем. «Злісні» проблеми тісно пов’язані з ідеєю еволюційної біології: для будь-якого організму існує «адаптивний ландшафт». Як і географічний ландшафт, адаптивний складається з пагорбів і долин. Заковика от у чому: дістатися з однієї вершини (так званого «локального максимуму») до другої можна, лише спустившись униз. В еволюційній біології локальний максимум може означати стабільність і тривале існування того чи іншого виду протягом мільйонів років або вимирання через нездатність пристосуватися до мінливих умов.
В економіці умови теж стрімко змінюються. Протягом останніх десятиліть цифрова революція трансформувала засоби масової інформації, розваги, рекламу й роздрібну торгівлю, перевернувши столітню бізнес-модель компаній. Нині технології змінюють кожну галузь, кожну професію і кожну сферу життя суспільства. Жодну компанію, жодну професію, та й зрештою жодну державу та економіку, не оминули кардинальні зміни. Невдовзі комп’ютери розпоряджатимуться нашими грошима, наглядатимуть за нашими дітьми й пануватимуть над нашим життям, перевозячи нас у безпілотних автомобілях.
Попереду ще більш революційні зміни: у наступні кілька років усі галузі й усі компанії повинні будуть перелаштуватися або назавжди зникнути. Ми маємо спитати себе, чи переживуть перехідний період системи соціального захисту в розвинених країнах. Якщо ні, то як ми їх замінимо?
Якось за сніданком з Енді Макафі, співавтором «Другої епохи машин» (The Second Machine Age),[3] я обговорював загрозу перемоги штучного інтелекту над людством. Енді влучно зазначив: «Люди повстануть раніше за машини».
У цій книжці ми розглянемо один елемент цього величезного й складного пазлу: роль технологічних інновацій в економіці, і зокрема роль ХЗ-технологій (штучного інтелекту та сервісів за запитом). Я розповім про нелегкі рішення, які доведеться приймати, коли технології відчинятимуть двері до нових можливостей, зачиняючи ті, що колись видавалися надійним шляхом до процвітання. Перш за все я намагаюся підказати вам, як осмислювати майбутнє, і роблю це з огляду на свій багаторічний досвід. Я тривалий час працював, так би мовити, у прикордонній зоні високих технологій і мав змогу спостерігати й прогнозувати зміни.
У книжці йдеться насамперед про США і технології. Я не пропоную аналізу всіх сил, що впливають на економіку майбутнього. Такі сили можуть наростати за межами Сполучених Штатів і по-різному розгортатися в різних частинах світу. У книжці «Неординарна дестабілізація» (No Ordinary Disruption) керівники Інституту McKinsey Річард Доббс, Джеймс Манійка і Джонатан Вутзель слушно зазначають, що технології — лише одна з чотирьох дестабілізаційних сил, від яких залежить подальший розвиток23. Демографічні зміни (тривалість життя і рівень народжуваності визначають новий віковий склад світового населення), глобалізація й урбанізація можуть важити не менше, ніж технології. Слід також брати до уваги війни, епідемії чи екологічні катастрофи. Не враховуючи всіх цих чинників, я не прагну донести до читачів, ніби роль Кремнієвої долини й Сполучених Штатів у технологічній трансформації економіки важить більше за все інше. Я написав книжку, спираючись на власний досвід і професійну діяльність, зосереджені саме в цій галузі і саме в цій країні.
Книжка складається з чотирьох частин. У першій я розповідаю про методи, якими послуговувалася моя компанія, щоб передбачити хвилі інновацій, зокрема комерціалізацію інтернету; поширення відкритого програмного забезпечення; відродження всесвітньої павутини після краху доткомів; застосування хмарних сервісів і супермасивів даних; рух «мейкерів» тощо. Маю надію переконати вас: щоб зрозуміти майбутнє, необхідно переглянути свої уявлення про теперішнє й відмовитися від ідей, які видаються очевидними, ба навіть беззаперечними.
3
Книжка Еріка Бріньолфссона й Ендрю Макафі «Друга епоха машин. Робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій» вийшла друком у видавництві K.Fund 2016 року. —