...прибули до Форту Святого Георга — старовинна назва Мадраса, міста в південно-східній частині Індії. Маршрут, що його називає Гуллівер (Індія — В’єтнам — Північний Схід), дійсно, веде до самої Японії.
Розділ II
Лапутяни завжди хвилюються і не мають ані хвилини спокою... — Весь розділ ІІ містить саркастичне глузування з теорій І. Ньютона, зокрема його «Міркувань про квадратури кривих» (1704) і особливо «Математичних начал філософії природи» з обґрунтуванням закону всесвітнього тяжіння, що вийшла другим і третім виданнями у 1713 р. і 1725 р. Свіфт будує свою розповідь на численних анекдотах про характер і спосіб життя вченого та відображає обивательські уявлення про суть його теорій.
Розділ III
Летючий або плавучий острів має форму правильного кола... — Російський літературознавець В. Шкловський стверджує, що такий острів міг спроектувати ні хто інший, як І. Ньютон[39]. Очевидно, це перша постановка питання про моральну відповідальність ученого перед суспільством.
Розділ IV
Люди, одягнені здебільшого в лахміття... — Злиденність мешканців Лагадо і жалюгідний стан землеробства в Бель-нібарбі відображає становище в сучасній Свіфту Ірландії.
Розділ V
Привітавшися, я з цікавістю почав розглядати верстат, який займав більшу половину кімнати. — Свіфт описує машину, здатну виконувати логічні операції. Відомо, що у 1673 р. німецький вчений Г. В. Лейбніц демонстрував в Англії лічильну машину, за винахід якої його було обрано членом Лондонського королівського наукового товариства.
Потім ми відвідали школу мовознавства. — Свіфт був не байдужим до питань мови, виступав з різними пропозиціями щодо її захисту та розвитку (див. примітку до с. 134). Тут він відповідає своїм опонентам.
Інший професор показав мені величезну написану ним інструкцію для викриття змов проти уряду. — Відгук на гучний політичний процес проти Аттербері, єпископа Рочестерського і декана Вестмінстерського, прибічника реставрації Стюартів, якого було 1722 р. ув’язнено до Тауера. Підкреслюючи далі образливі і безглузді методи розшуку, «раблезіанець» Свіфт використовує пікантну деталь: в стульчаку Аттербері було знайдено два листи.
Я сказав йому, що в королівстві Трібнія, яке тубільці звуть Ленгден... — анаграми слів Британія (Britain) і Англія (England). Сатира Свіфта знов набуває політичного характеру.
Вони, приміром, можуть виявити, що стільчак означає таємну нараду, табун гусей — сенат, кульгавий пес — загарбника... — Аттербері, якого суд звинуватив у зв’язку з претендентом (сином опального короля Якоба ІІ — Джеймса), одержав у подарунок від французьких друзів собаку, який в дорозі зламав лапу.
Розділ VII
Александр Македонський (356—323 рр. до н. е.) — видатний полководець стародавнього світу, в битві під Арбелою (331 р. до н. е.) здобув вирішальну перемогу над персами. В добу еллінізму, коли жив Александр, грецька мова — «койне» — суттєво відрізнялася від мови Гомера й афінських класиків, яку за часів Свіфта прийнято було вивчати в школах; Ганнібал Барка (247—183 рр. до н. е.) — видатний карфагенський полководець; за розповіддю Тіта Лівія (кн. 1, розд. 37), під час переходу через Альпи він наказав розпекти вогнем, а потім полити оцтом (прокислим вином) скелю, що перегородила йому дорогу, після чого скеля тріснула; Цезар Гай Юлій (102—44 рр. до н. е.) — римський полководець і політичний діяч, наприкінці життя проголосив себе імператором, за що був убитий в сенаті прибічниками республіки; свої перемоги відмічав тріумфами — урочистими зустрічами в Римі, що вважалися найвищою формою вшанування полководця; Помпей Гней (106—48 рр. до н. е.) — римський полководець, спочатку союзник, пізніше — противник Цезаря, що завдав йому поразки в битві на Фарсалі у Фессалії 48 р. до н. е.; Брут Марк (85—42 рр. до н. е.) — римський сенатор; захищаючи республіканський устрій в Римі, виступив проти диктатури Цезаря і був учасником його вбивства; Юній Брут (на рубежі VI—V ст. до н. е.) — легендарна постать, засновник республіки і перший консул в Римі; дізнавшись, що його сини замішані у змові етруського царя Тарквінія, рішуче засудив їх на страту; Сократ (469—399 р. до н. е.) — грецький філософ, за наказом афінського суду мусив випити чашу с отрутою; Епамі-нонд (418—362 р. до н. е.) — грецький полководець, воював із спартанцями, помер від числених поранень; Катон Молодший («Утичний») — (95—46 рр. до н. е.) — римський політичний діяч, республіканець; після поразки армії Помпея, в якій він воював, позбавив себе життя в Утиці; Томас Мор (1480— 1535 рр.) — англійський філософ і політичний діяч, автор «Утопії», де змалював ідеальний соціальний устрій; був страчений королем Генрі VIII
39