Дані про зникнення Танґі Візеля не містили нічого нового. Хлопці з чотирнадцятого округу провели розслідування, не досягши ніякого результату, після чого передали досьє до архіву зниклих осіб. Той факт, що хлопець забрав із собою одяг, схоже, підтверджував припущення про те, що він просто втік із дому. Попри юний вік, одинадцять років, хлопець міг знайти спосіб жити самостійним життям, далеко від родини.
Цей випадок вливався у безперервний потік зникнень, що відбувались у Франції. Щороку Бригада запобігання злочинам проти особи, служба, компетенція якої обмежувалася територією Іль-де-Франсу,[38] мала справу приблизно з трьома тисячами зниклих, окрім 250 невідомих трупів і 500 людей, які втратили пам’ять.
Другого зниклого хлопчика звали Юґо Монестьє. Йому було дванадцять років, і він жив у п’ятому окрузі. Його зникнення було дуже схожим на зникнення Танґі. Він випарувався по дорозі до школи. І теж забрав із собою речі, що наводило на думку про втечу з дому. Жодного результату після кількох тижнів розслідування. Поліціянти порівнювали ці дві справи. Звернули увагу на схожість між ними. Обидва хлопчики — хористи. Обидва — сопрано. Обидва з хорів, якими керував пан Ґетц. Чилійця було допитано, але він вийшов із тих допитів білий як сніг.
Вірменин відклав аркуші й відпив ковток кави. За аналогією він подумав про отця Паоліні, який очолював парафію Святого Томи Аквінського. Той священнослужитель мав повернутися зі своєї подорожі саме сьогодні вранці. Він схопив мобільник. Набрав номер церкви — вода в душі все ще дзюркотіла.
Каздан одержав відповідь на четвертий дзвінок і виявив бажання поговорити зі святим отцем.
— Це я, — відповів добре поставлений баритон.
Каздан відрекомендувався й нагадав йому про справу Юґо Монестьє.
— Я все розповів під час того розслідування.
— Нові факти примушують нас повернутися до цієї справи.
— Які нові факти?
— Таємниця розслідування не дозволяє мені відповісти на ваше запитання по телефону.
— Розумію. Що ви хочете знати?
— Якої ви думки про Вільгельма Ґетца?
— Тепер мені ясно, що вас повернуло до цієї справи. Смерть Ґетца.
— А ви в курсі справи?
— Так. Отець Саркіс із собору Святого Іоанна Хрестителя залишив мені повідомлення. Це жахливо.
Саркіс вочевидь відвідав усі парафії. Голос на тому кінці лінії був поважний, протяглий, з м’яким корсиканським акцентом.
Каздан провадив:
— Я уточнюю запитання: якої ви думки про можливий зв’язок між зникненням Юґо Монестьє і Вільгельмом Ґетцом?
— Вільгельм був невинний. Поліціянти дуже швидко покинули цей слід. А спочатку, я пригадую, вони злетілися на нього, як стерв’ятники. Мені прикро про це говорити, але ваші колеги дивилися на його гомосексуальність як на обставину, що вказувала на його провину.
— А ви знали, що він гомосексуал?
— А хто ж про це не знав. Попри намагання нічого не розповідати про своє приватне життя, Ґетц ніяк не зміг би приховати цей очевидний факт.
— А він ніколи не дозволяв собі чогось забороненого у взаєминах із дітьми?
— Ні. Він поводився завжди коректно. До того ж він був великим музикантом і водночас чудовим педагогом. На вашому місці, я шукав би деінде причину його смерті.
— А ви маєте про це якусь іншу думку?
— Це радше не думка, а враження. Вільгельм Ґетц жив під постійним страхом. І то був жахливий страх.
— І чого ж він боявся?
— Я не знаю.
Каздан подивився на годинника: десята година ранку.
— Я хотів би поговорити з вами про все це віч-на-віч.
— Коли вам буде зручно.
— Я приїду менш як за годину.
— Чекатиму на вас у ризниці. Наша церква стоїть на площі Святого Томи Аквінського, поблизу бульвару Сен-Жермен.
Вірменин вимкнув телефон, і в цю мить Волокін з’явився на порозі кухні, причесаний, поголений, сяючи, як нова копійка. Він був у тому самому пом’ятому костюмі, але тепер променився справжніми відблисками світла, наче краєвид, омитий вранішньою росою. Схопив круасан із вазочки й проковтнув його. Він показав на досьє, що лежало на столі.
— Ну, як воно вам?
— Чудова робота. Але вона тільки починається.
— Згоден. Я вже розпочав іще один пошук. У Службі розшуку і в Бригаді захисту малолітніх. Щоб з’ясувати, чи не було інших малих хористів, які зникли безвісти.
38
Історична область Франції навколо Парижа. Територія площею 12 тисяч кілометрів квадратних, з населенням близько 11 мільйонів.