— Я хотів запитати… — звернувся до нього сивий. — Щодо вбивства Вільгельма. У цій справі були якісь інші вбивства чи ні?
Каздан завагався. Він не мав жодного бажання відповідати на це запитання. Проте ствердно кивнув головою. Малий отець із сивою чуприною провадив:
— То, може, йдеться про серійного вбивцю?
— Серійного вбивцю?
— Нас цікавлять убивці-рецидивісти, — уточнив голомозий. — Ми намагаємося проникнути в їхню таємницю.
«Отакої!» — подумав Каздан і стримано відповів:
— Трохи дивне захоплення як для священнослужителів, чи не так?
— Навпаки, такі люди — це створіння, що найдалі відходять від Бога. Тож їх треба рятувати насамперед. Ми відвідали кількох у в’язниці…
— Я за вас радий. Але ми не маємо справи з серійним убивцею.
— А ви цього певні? Є якась різниця між убивствами?
Вірменин спочатку нічого не відповів.
Він не мав ніякого резону інформувати цих двох священиків. Проте, даючи волю інстинктові, він усе-таки дещо їм розповів. Про проколоті барабанні перетинки, наприклад. Про деяку відмінність між першим і другим убивствами. Про туніську посмішку. Про відтятий язик. А також про напис, узятий із Miserere. Двоє братів відповіли йому однією усмішкою.
— Ми маємо теорію про серійних убивць, — сказав сивий. — Хочете її знати?
— Розповідайте.
— Ви знаєте варіації Діабеллі?
— Ні.
— Один із найкращих творів Бетховена. Його шедевр. Дехто навіть вважає, що це найбільший шедевр фортепіанної музики. Така оцінка, можливо, дещо й надмірна, але в будь-якому разі цю музику можна розглядати як квінтесенцію фортепіанної творчості. Спочатку виникає тема, нічим не прикметна, яка потім наповнюється, розгортається, розпадається на безліч варіацій…
— Не бачу тут зв’язку з убивствами.
— Ми знали великого піаніста, який відмовився записувати варіації у студії. Він хотів грати їх лише на концертах, без перерви. У такому виконанні цей твір перетворюється на справжню мандрівку. На емоційний процес. Кожна варіація збагачує інші. Кожен фрагмент містить у собі втому попереднього, обіцянку наступного. Утворюється мереживо, гра відлунь, взаємозалежностей, згідно з таємним порядком…
— Я все ще не бачу зв’язку.
Сивий усміхнувся.
— Можна розглядати серію вбивств як варіації на одну тему. У певний спосіб убивця пише партитуру. Або радше це партитура, яка його пише. У будь-якому випадку її розвиток невідворотний. Кожне вбивство — це варіація, пов’язана з попередньою. Кожне вбивство проголошує наступне. Треба знайти за комбінацією первісну тему, джерело…
Каздан поставив лікті на стіл і запитав з іронією в голосі:
— І що, по-вашому, треба мені робити, щоб віднайти цю тему?
— Знайти спільні пункти. А також виявити нюанси, відмінності, характерні для кожного окремого злочину. Відсутність певних характеристик і виявить тему.
Вірменин підвівся і знову промовив саркастичним тоном:
— Пробачте мені, але ви виходите за межі моєї компетенції.
— Ви читали Бернаноса?
— Дуже давно.
— Тоді подумайте про фразу, якою закінчується його роман «Щоденник сільського кюре»: «Яка різниця? Благодать у всьому». Благодать у всьому, майоре. Навіть у вашому вбивці. За всіма його вчинками завжди є партитура. Завжди є воля Бога. Ви повинні знайти тему. Лейтмотив. Тоді ви знайдете вашого вбивцю.
27
Нестерпні різдвяні гірлянди.
Вони нависали над кожною авеню й кололи йому очі наче голками.
Волокін, сидячи в таксі, поринув у роздуми. Паперові ліхтарики, зірки, мерехтливі кулі — все це било по нервах, як і все, що було пов’язане зі святами взагалі, а надто з тими, що влаштовувалися спеціально для дітей. Але водночас щось у ньому й досі з любов’ю сприймало Різдво. Якась частинка тіла досі на нього реагувала.
Машина об’їхала Оперу Ґарньє і мусила зупинитися на перехресті з бульваром Османа. Галереї Лафаєта,[41] субота 23 грудня. Щодо вуличного руху, то важко було обрати більш невдалий день і більш невдале місце.
Волокін подивився на вітрини. Величезний ведмідь лежав із безпорадним виглядом, атакований легіонами ведмежат. Були там і плюшеві ведмежата, упаковані у прозорі різдвяні коробки і схожі на підвішені зародки. Манекени жінок, неймовірно тонких і схожих на привиди, що стали жертвами анорексії, з опудалами кроликів-альбіносів, які сиділи біля їхніх ніг. Гнітюче видовище.
41
Комплекс великих магазинів, де продаються прикраси та декорації до свят, зокрема й різдвяних.