Шекспір у «Сні в літню ніч» говорить про «звичайний» сон, який він відрізняє від сильніших, магічних чарів. Один із них приносить сновидіння, а інший — візії та пророцтва. Подібним чином проявляється й особливе сп'яніння, викликане наркотиком, наслідки якого важко описати. Той, хто прагне такого сп'яніння, має особливі наміри. А той, хто вживає слово «наркотики» саме в такому сенсі, припускає розуміння слухача або читача, яке годі визначити через more geometrico[27]. Разом із ними він проникає у прикордоння.
Настоянки й концентрати, відвари й еліксири, порошки й пігулки, мазі, пасти і смоли можуть у цьому особливому сенсі вживатися як наркотики. Речовина може бути твердою, рідкою, димо- чи газоподібною; наркотик можна з'їсти, випити, втерти, вдихнути, викурити, занюхати, вколоти.
Для того, щоб викликати сп'яніння, потрібна не просто якась конкретна речовина, а певна її кількість або концентрація. Доза може бути замалою або завеликою — в першому випадку вона не виведе зі стану тверезості, а в другому може призвести до втрати свідомості. Призвичаєність до певного наркотика, як відомо, ускладнює можливість притримуватися середнього шляху: з одного боку — депресія, а з другого — сама доза, які стають загрозливішими. Дедалі вищою стає ціна, яку потрібно платити за задоволення. Тоді лишається тільки повернути назад або пропасти.
Коли ефект наркотика слабне, можна збільшити його кількість або концентрацію. Те саме стається з курцем або пияком, який спершу збільшує звичну дозу споживання, а потім переходить до міцніших ґатунків. Таким чином, це вказує на те, що чистої насолоди йому вже недостатньо. Третя можливість полягає у зміні періодичності — в переході від щоденної звички до рідкісного ексцесу з нагоди свята.
У цьому третьому випадку збільшується не сама доза, а сприйнятність. Курець, який демонструє дисципліну й задовольняється однією ранковою сигаретою, одержить своє, коли досягне інтенсивності насолоди, яка, незважаючи на значно більше споживання, дотепер залишалася для нього невідомою. Проте це знову ж таки веде до спокуси.
Чутливість може стати надзвичайно високою і, відповідно, сама доза малою, навіть мінімальною. Ми знаємо з часів Ганеманна[28], що навіть найменші сліди речовини можуть бути дієвими, і це підтверджує сучасна хімія. Але поряд із рецептом має бути й рецептивна[29] готовність. Саме тому гомеопатична медицина допомагає не кожному; вона передбачає гомеопатичну поведінку. Чутливому достатньо натяку. Таким є загальний закон не лише в рамках гігієни, але й способу життя загалом. З другого боку, залишається актуальним прислів'я: «На грубу колоду є великий клин».
Отже, доза може бути мінімальною. За певних обставин сп'яніння здатні викликати речовини, які вважаються нейтральними, наприклад повітря. Саме на цьому заснована ідея доктора Окса в Жуля Верна[30].
Під приводом будівництва газового закладу доктор Окс завдяки подачі чистого кисню змінює ментальність жителів маленького містечка, вводячи їх у стан сп'яніння. Таким чином, завдяки концентрації речовина, яку ми вбираємо у себе з кожним вдихом, стає «отруйною» за Парацельсом: «Sola dosis facit venenum[31]».
Доктор Окс дистилював повітря. З цього можна припустити, що для чутливих натур воно може бути п'янким. Так воно й є насправді. Небагато знайдеться людей, які бодай на якусь мить не пережили оту «юність як сп'яніння без вина», про яку згадує Ґете.
Безперечно, для цього потрібна несхитна готовність, яка належить до ознак юності. Проте завжди діятимуть й інші фактори, або «вищі потенції[32]» відомих та невідомих речовин, або ж атмосферні впливи. В романах можна натрапити на такі вислови, як «повітря було як вино». «Незбагненна радість» підіймається з якихось майже нематеріальних джерел.
Проте «вдала година» може принести й меланхолію. Часто вона має попереджувальну, застережну силу й завдяки цій властивості не менш корисна, адже нерідко саме таким чином дають про себе знати небезпеки, що наближаються. Поряд зі сприйняттям, яке так само важко пояснити, як і заперечити, є багато такого, що потребує особливо загостреної чутливості. Александер фон Гумбольдт[33] у своїй «Подорожі до країв рівнодення» детально зупиняється на явищах, які передують виверженням вулкана і землетрусам та пов'язаним з ними неспокоєм людей і тварин, який можна назвати як передчуттям, так і особливим сприйняттям.
28
33