Та предметів тут не бракує. Протягом двох тижнів я займався відносно невеликими предметами, але бачив і великі у світлі прибою — велетенського ската, кістяк дельфіна, пальмове дерево, викинутий на берег човен.
Центральним питанням критики мистецтва й, напевне, найголовнішим є ось яке: наскільки близько митець може підійти до растру. Переді мною гарна картина Бернара Бюффе (нар. 1928), на якій зображено ската; рибина лежить на цегляній підлозі: тут растр здається грубим.
Заслуга Ґастона Башляра в його короткій, але глибокій розвідці «La flamme d'une chandelle[367]» (1964) полягає зокрема в тому, що йому вдалося натрапити на зауваження Жорж Санд, яке підводить ближче до нашого питання. В «Консуело» вона розмірковує над тим, яким чином Рембрандт на одній зі своїх картин за допомогою розпливчастої градації світло-брунатної та темно-брунатної барви зміг створити враження об'ємності, та ще й таким чином, що значення зображених предметів завдяки цьому непевному світлу змінилося так, ніби вони поринули в нероздільне й повертаються з глибин у новому сяйві.
Це місце є доволі показовим як щодо значення, так і неважливості предметів. Звісно, у мистецтві йдеться не про те, що зображено, а про те, як зображено; мотив сам собою менш важливий. Якщо стиль стає усталеним і починають домінувати технічні зв'язки, тоді можна буде спостерігати поворот до нероздільного, який не зможе привести далі, ніж до растру. Все це не так проникнення, як відступи зі світу уявлення; вони зазнають кульмінації в трагічних конфліктах, якщо збігаються з фазами, в яких буде досягнуто майстерності. Морози пізньої осені, медузи, які виринають із морських глибин у затінку Кордильєр.
Вплив растру можна радше відчути, ніж довести, — в матеріальному світі він вимагає такої ж свободи сприйняття, як розпізнавання метафізичних елементів у елементах духовних. Невидимі структури, перенесені в іншу посудину, стають видимі, подібно до витонченої будови атомів у гірському кришталі завбільшки з людину. Вони також можуть проявитися в дифузному вигляді, як то виявила Жорж Санд за допомогою Рембрандтового мистецтва. Врешті, й галактики створені із зірок — це можна відчути, навіть коли гострота розрізнення виявляється неспроможною.
У цьому плані великі надії ми можемо покладати на розвиток фотографії, коли вона вивільниться із застарілої антитези мистецтва і техніки. Тут також синтез здатний створити нове: чарівництво.
Друга додаткова нотатка: про вплив часу на звук. Цього тижня я, серед іншого, читав «Journal d‘un interprète en Chine» (1886) Еріссона[368]. Близько ста років тому цей автор ще юним солдатом супроводжував генерала Монтабана[369] під час операцій, пов'язаних з Тайпінським повстанням[370]. Він був добрим спостерігачем, і його книжка варта уваги вже тому, що містить подробиці одного з найбільших плюндрувань у світовій історії: знищення літнього палацу в Пекіні, імператорської резиденції, що була заповнена несказанними скарбами. Грабіж нагадував ярмарок, який тривав тижнями й завершився пожежею палацу.
У таких епізодах ми бачимо повторення нападу стихійної сили на вищу культуру, яка переважала принаймні в плані способу життя й витонченості. Палаци у вогні належать до декору, таким був палац Дарія в Персеполісі та Монтесуми у Мехіко.
Що ж стосується зв'язку між звуком і часом, то мені пригадується опис кавунів, які Еріссон порівняно з італійськими й навіть іспанськими вважав незрівнянно кращими. Він чув від китайців, що найкраще збирати кавуни у нічний час, ще до того, як випаде роса. Збір кавунів мав відбуватися в цілковитій тиші, оскільки найніжніші плоди лускали від найменшого звуку. Один із підступів злих сусідів полягав у тому, що о цій порі вони починали бити в гонг, завдаючи таким чином великих збитків.
Певна річ, що всі ці тонкощі садового мистецтва та пов'язані з ними насолоди стали неможливими. Реактивний літак міг би знищити урожай цілої провінції. Подібний досвід нам загрожує у виноградарстві. У щасливі часи все може стати музикою і мелодією, і тоді так само все може стати насолодою: доглянуте з любов'ю господарство винороба не менш цінне, ніж сповнене насолоди задоволення від вина вдалого року. Господарі й прислуга зустрічаються в дуеті.
368
Щоденник перекладача в Китаї
369
370