Выбрать главу

Я лише трішечки спізнився на співбесіду, і фіни сприйняли це дуже спокійно. Виявляється, їх двоє; мені слід говорити з двома фінами. Невже не вистачило б і одного? — подумки питаю я себе. Та, можливо, тут якраз потрібні двоє; ймовірно, вони спеціалізуються в різних сферах, і кожен говоритиме про свою галузь. Вони хочуть видати брошуру. Про Фінляндію. Для норвежців. У цьому полягає завдання. Фінське посольство занепокоєне тим, що кількість норвежців, які відвідують Фінляндію, занадто невелика, і було б не так уже й складно збільшити її в кілька разів, адже у Фінляндії, як відомо, є чимало такого, що могло б зацікавити туристів, навіть дуже й дуже багато чого; для початку, каже один, хоча б ось це, і відразу називає цілу купу озер, і лісів, і розваг, які там є, — наприклад, катання на байдарках, а якщо ти, скажімо, надаєш перевагу міським розвагам, то будь ласка, у Фінляндії є й міста з нічними клубами та ресторанами. Вони перезирнулися між собою, і другий додав: і шопінг. Ще сауна, тобто лазня, у нас вона зветься сауна. Але сауна-то й у нас сауна, бо «сауна» — фінське слово, тож можна уявити собі, яке важливе місце посідає в житті фінів лазня! Лазень там мільйони, я так і бачу, як вони дудлять горілку і періщать себе березовими віниками, це велике задоволення, тому дуже шкода, що так мало норвежців (звісно, і людей інших національностей теж, та треба ж із когось почати) відкривають для себе ті радощі і розваги, котрі є у Фінляндії, і що вони так рідко проводять там свою відпустку.

Путня брошура здатна творити дива, кажуть мені фіни, саме за цим вони й звернулися до мене. Я вже здобув популярність завдяки тому, що пишу хороші брошури; не хочу хвалитися, нехай уже краще за мене скажуть інші; та я й справді вмію робити брошури, дійсно вмію. Я серйозно ставлюся до цієї справи. Біда в тому, що я нічого не знаю про Фінляндію. Але мені терміново потрібні гроші, потрібна робота, це важливо в сенсі самовідчуття, воно буває значно кращим, коли у мене є робота, аніж якщо у мене її немає, до того ж минуло вже досить-таки багато часу відтоді, як я зробив останню брошуру, я довго жив на цей заробіток і навіть дозволив собі деякі екстравагантності. Та гроші скінчилися, і от я тут, тому що пора робити нову брошуру, зараз саме час для брошурописання. Отож я вирішив краще не говорити багато про те, що нічого не знаю про Фінляндію, а, навпаки, намагаюся показати, що мені дещо відомо. Я згадую про зимову війну 1939 року. Про бідолашну Едіт Седергран[3]: «Мої двері відчинені для смерті, відчинені вони завжди». Згадую про Зимовий палац. Ні, Зимовий палац — не те. Зимовий — у Санкт-Петербурзі. Його брали штурмом у 1917-му більшовики, комуністи, дуже вони озлобилися. Я вважаю, їх можна було зрозуміти, їм було чого лютувати. Цар стояв на чолі вкрай несправедливої системи. Там тобі і кріпосне право, і всюди, куди не поткнешся, — суцільне безчинство, от вони і перевернули все з ніг на голову. Чи з голови на ноги? Неважливо! Як би там не було, а Зимовий палац штурмували неспроста. Інакше не можна було, і Ейзенштейн зняв про це фільм. Я бачив цю стрічку в якомусь клубі любителів кіно вже давно, багато років тому. Дідусь Ейзенштейн, звісно, трохи прикрасив дійсність. Ну і що в цьому такого? Адже це кіно, це неправда, яке це має значення, кого це хвилює? Ну що іще є у Фінляндії? У Фінляндії є Лахті, де катаються на лижах. Там є подружжя Кірвесніємі.[4] Як же її звали? Раніше у неї було інше прізвище, до того, як вона вийшла заміж. А його? Здається, Харрі? Ще там є тисяча озер, і Ян, великий Сібеліус, і дизайн; дизайн, мабуть, стоїть на першому місці; і «Нокія». Звісно ж! «Нокія» — це ж найприбутковіша компанія Європи! Та у мене в самого є телефон фірми «Нокія», з біса надійний, з червоним підсвічуванням, якщо комусь знадобиться, — мені-то він не потрібен, не люблю інфрачервоних випромінювачів, узагалі не люблю інфрачервоне, наводить на думки про хвороби, про рак, про смерть; смерть — це зміна, як вода, і смерть тече, як вода; смерть — на першому місці серед змін, не подобається мені це, і котися воно під три чорти!

вернуться

3

Седергран Едіт (1892–1923) — шведськомовна фінська поетеса, родом з Петербурга. Померла від туберкульозу.

вернуться

4

Кірвесніємі Мар’я Лійса (при народженні Хямяляйнен) — фінська лижниця, переможниця Олімпіади.