Выбрать главу

Усі були певні, що викладачка зі школи Святої Анни це почула, а містер Фербразер озирнувся і спробував нахмурити чоло, хоча всі бачили, що він сам ледве не розреготався. Уся команда почала хихотіти й не перестала весело пирхати навіть тоді, коли містер Фербразер попрощався з ними біля дверей роздягальні.

—  Розімніться! — крикнув він їм услід.

У роздягальні команда школи Святої Анни була зі своєю тренеркою. Команди приглядалися одна до одної з протилежних кінців зали.

Суквіндер була вражена їхнім волоссям. У всіх воно було довге, природне й блискуче: кожна могла сміливо зніматися в рекламі шампунів для волосся. А в їхній команді Шіван і Нів були підстрижені «під хлопчика», Лорен теж мала коротеньку стрижку, волосся Кристал завжди було зібране у тугий високий кінський хвіст, а волосся Суквіндер було жорстке, густе й неслухняне, мов грива.

Їй здалося, що двоє дівчат зі школи Святої Анни перешіптуються з глузливими усмішками; вона зрозуміла, що не помилилась, коли Кристал раптом розправила плечі, пильно втупилася в ту парочку і голосно спитала:

—  Думаєте, ваше гівно пахне трояндами?

—  Перепрошую? — не зрозуміла їхня тренерка.

—  Я просто спитала, — солодким голоском відповіла Кристал і, повернувшись до них задом, почала скидати спортивні штани.

Спокуса розреготатися була занадто сильна, щоб їй не піддатися: вінтердаунська команда перевдягалася, пирхаючи від сміху. Кристал і далі блазнювала, а коли дівчата з команди школи Святої Анни виходили з роздягальні, показала їм голу дупу.

—  Яка краса, — скривилася дівчина, яка виходила останньою.

—  Дякую, — кинула їй услід Кристал. — Як схочеш, я тобі потім ше раз покажу. Я знаю, шо ви всі лесбухи, сидите тут без пацанів!

Холлі так розреготалась, що аж врізалася головою в дверцята шафки.

—  Ти вважай, Холлі, — порадила Кристал, вдоволена спричиненим ефектом. — Тобі ше голова знадобиться.

Коли вони спустилися до каналу, Суквіндер зрозуміла, чому містер Фербразер хотів змінити місце старту. Тут за них не вболівав ніхто, крім нього самого, а команду школи Святої Анни підтримувало безліч вболівальниць, які верещали, плескали в долоні, підстрибували, та так, що у всіх дружно злітало вгору блискуче довге волосся.

—  Дивіться! — крикнула Кристал, тицяючи пальцем у юрбу. — Там Лексі Моллісон! Гей, Лексі, пам’ятаєш, як я тобі зуби вибила?!

Суквіндер мало живіт не надірвала від реготу. Вона, як і всі в їхній команді, тішилася й пишалася, що їх веде Кристал. Було в її ставленні до світу щось таке, що захищало їх від сотень косих поглядів, від прапорів, що майоріли довкола, і від помпезної палацоподібної будівлі за їхніми спинами.

Та коли команда сідала в човен, навіть Кристал трохи нервувала. Стискаючи щось у долоні, вона повернулася до Суквіндер, яка завжди сиділа в неї за спиною.

—  Це талісман, — сказала вона і відкрила долоню.

То був брелок, червоне пластмасове сердечко з фотографією її малого братика.

—  Я обіцяла, шо привезу йому медальку, — сказала Кристал.

—  Так! — відказала Суквіндер, відчуваючи приплив упевненості і страху. — Ми зможемо.

—  Так! — Кристал повернулася вперед і сховала брелок у ліфчик. — Вони нам не суперниці! — голосно крикнула вона, щоб її почула вся команда. — Лесбхи задрочені. Ми їх порвемо!

Суквіндер пам’ятала стартовий постріл, підбадьорливі вигуки з натовпу і волання м’язів. Вона пам’ятала, як насолоджувалася злагодженим ритмом і абсолютною зосередженістю їхньої команди після бурхливих реготів. Вони перемогли завдяки Кристал. Кристал звела нанівець усю домашню перевагу їхніх суперниць. Як хотілося Суквіндер бути схожою на прикольну і жорстку Кристал, яку неможливо залякати, яка завжди готова до бою.

Вона попросила Террі Відон про дві речі, і Террі не заперечувала, адже вона погоджувалася завжди і з усіма. Медаль, здобута того дня, висіла зараз у Кристал на шиї. А друге прохання мало бути виконане наприкінці служби, і цього разу, оголошуючи пісню, голос вікарія звучав смиренно.

Good girl gone bad — Take three — Action. No clouds in my storms… Let it rain, I hydroplane into fame Comin’ down with the Dow Jones…[5]

Родичі Террі Відон майже волочили її до виходу по блакитній килимовій доріжці, і всі, хто там був, відводили очі.

вернуться

5

Чемне дівча стало поганим —

Дубль третій

Мотор.

Мої шторми — безхмарні…

Хай буде дощ, я нá гідроплані в славу злечу

і впаду з індексом Доу Джонса…