Роман
Для середнього та старшого шкільного віку Видання третє, без змін
Дитячий світовий бестселер Заснована в 2005 році
ББК 84.4ФРА В35
Переклад з французької Петра Соколовського
Художнє оформлення серії Світлани Железняк
Ілюстрації Вікторії Дунаєво'і
Перекладено за виданням:
Un capitaine de quinze ans par Jules Verne. Paris, Collection Hetzel, 1878.
Берн Ж.
В35 П’ятнадцятирічний капітан : роман : для серед, та ст. шк. віку / Жюль Берн ; пер. з фр. П. Соколовського ; іл. В. Дунаєвої. — Вид. 3-тє, без змін. — К. : Національний книжковий проект, 2011. — 416 с. : іл. — (Дитячий світовий бестселер).
ISBN 978-617-592-157-9
Пригодницький роман відомого французького письменника Жуля Верна розповідає про Діка Сенда — хороброго, талановитого юнака, який після загибелі капітана взяв на себе командування шхуною. Дік разом зі своїм невеличким загоном здійснив подорож Анголою (Екваторіальна Африка), щоб урятувати людей. Ця, сповнена смертельних небезпек, мандрівка закінчилася щасливо.
ББК 84.4ФРА
© П. І. Соколовський, спадкоємці, переклад, 2004 © Видавництво «Школа», 2004 © ПрАТ «НКП», 2011
ISBN 978-617-592-157-9
ЧАСТИНА ПЕРША
Розділ І
ШХУНА-БРИГ «ІШІІГРИМ»
А ругого лютого 1873 року шхуна-бриг1 «Пілігрим» перебувала на 43° 37' південної широти і 165° 19' західної довготи (від Гринвіцького меридіана).
Ця шхуна-бриг, водотоннажністю в чотириста тонн, була споряджена у Сан-Франциско для полювання на китів у південних морях і належала багатому каліфорнійському судновласникові Джеймсу Велдону, який кілька років тому призначив її командиром капітана Халла.
«Пілігрим» був невеличкий вітрильник, але вважався одним із найкращих кораблів Джеймса Велдона. Він входив до складу флотилії, яку той щорічно виряджав ген за Берингову протоку, в північні моря, або під Тасманію чи за мис Горн, аж до морів Антарктики. Шхуна-бриг чудово ходила під вітрилами. Завдяки дуже зручному оснащенню вона могла навіть з нечисленною командою запливати у важкодоступні місця південного моря, звідки починалася суцільна смуга антарктичної криги. Капітан Халл умів, як кажуть матроси, «лавірувати» поміж плавучих крижин. Влітку такі крижини допливають аж до Нової Зеландії, ба навіть до мису Доброї Надії, і досягають набагато нижчих широт, аніж у північних морях. Щоправда, то все невеличкі айсберги з пооббиваними боками, розмиті теплими водами. Майже всі вони розтають в Атлантичному та Тихому океанах.
Капітан Халл, досвідчений мореплавець, один із найвправніших гарпунерів флотилії, мав команду, яка складалася з п’яти матросів і одного новачка. Це замала команда для полювання на китів. Люди потрібні на шлюпках для нападу на кита, а також для розбирання туш. Однак Джеймс Велдон, за прикладом деяких судновласників, задля економії набирав у Сан-Франциско саме стільки матросів, скільки було потрібно для керування судном у дорозі. В портах Нової Зеландії серед місцевого населення та дезертирів усіх національностей не бракувало вправних гарпунерів та матросів, охочих найнятися на китобійний сезон. Коли сезон кінчався, вони, діставши платню, сходили на берег, де чекали до наступного року, доки знов комусь знадобляться їхні послуги. В отакий спосіб судновласники заощаджували чималі гроші на платні команді й збільшували свої прибутки.
Так велося рік у рік на борту «Пілігрима».
Шхуна-бриг вертала від антарктичного полярного кола, скінчивши полювання на китів. Однак трюм не був ущерть заповнений бочками з жиром та з китовим вусом. Уже на той час полювати на китів було важко: через надмірне винищення вони траплялися чимдалі рідше; справжні кити, яких на півночі називали гренландськими, а в південних морях — австралійськими, починали зникати. Китобоям довелось перейти на смугачів, цих велетенських морських ссавців, полювати на яких досить небезпечно.
На смугачів полював і капітан Халл під час останнього сезону, та влови вийшли небагаті. Проте він мав намір наступного року дістатися у вищі широти і, якщо треба буде, проплисти аж до земель Клері й Аделі, що їх, усупереч твердженням американця Вілкса, відкрив француз Дюмон-Дюрвіль на «Астролябії» та «Зеле».
Одне слово, це полювання на китів було невдале для «Пілігрима». На початку січня, саме посеред літа на Південній півкулі, коли ще було зарано повертатися додому, капітанові Халлу довелось покинути місця полювання. Додатково найняті матроси — набрід досить сумнівних типів — не дуже перетруджувались, і він вирішив їх звільнити.
1
Шхуна-бриг — судно, що має кілька щогл, оснащених прямими й косими вітрилами. (Тут і далі — примітки перекладача).