Український президент Кучма мріяв про те, що застави, які Польща збудувала у 1990-х рр. на своєму кордоні з Україною, стануть такими ж рудиментами, як і ті, що існували раніше на французько-німецькому кордоні[648]. Колись, мабуть, вони ними й стануть, та наразі ці пости символізують польське бажання приєднатися до ЄС, перемістивши його зовнішній кордон з Одри на Західний Буг: між ЄС, Україною та Білоруссю. Хоча Польща може затягнути з імплементацією європейських рекомендацій, вона мусить засвідчити готовність своїх інституцій до того, як вона приєднається до ЄС. Як і кордони, що мусять бути делімітовані, демарковані та убезпечені перед тим, як вони стануть анахронізмом, так і Польща має довести, що є успішною державою, до свого приєднання до Європейського Союзу. Після «повернення до Європи» Польща логічно завершить не лише свою західну політику, а й східну. Підтримуючи суверенітет східних сусідів, пропагуючи європейські норми та поширюючи європейські впливи, Польща 1990-х рр. поводилась як суверенна національна держава з визначеними інтересами та цілями. Приймаючи та пропонуючи іншим певну модель національної держави в Північно-Східній Європі, Польща створила умови, за яких вона могла стати частиною Європейського Союзу. Приєднавшись до ЄС, Польща стане однією з тих національних держав, що поєднують суверенітет із традиційною спадщиною державної влади.
Ця книга розпочалась зі схожого моменту в європейській історії: Люблінської унії 1569 р. Варшава та Вільнюс, як ми можемо сьогодні сказати, об єднали в Любліні свої суверенітети, щоб створити Річ Посполиту. Ранньомодерна польсько-литовська держава була набагато більшою за територією, амбіціями та європейським впливом, ніж дві маленькі національні держави, що сьогодні носять її імена. Її громадяни вірили, що вони створили найкращий політичний устрій у світі. Їхня республіка втілювала принципи демократії, громадянських прав, релігійної толерантності та конституційного правління, що зараз вважаються європейськими par excellence[649]; окрім того, вона також створила чи підтримувала мови, релігії та міфи, що сьогодні вважаються українськими, білоруськими та російськими. Ранньомодерна Річ Посполита була приваблива радше як політичний ідеал, ніж особливе утворення, і саме тому її принади пережили цю державу понад століття. Щось схоже можна сказати про постмодерний Європейський Союз: він привабливий не через його acquis communautaire[650], а завдяки його savoir-faire[651]. Це також елітарний проект, що вособлює привабливий політичний ідеал своєю системою інституцій. Після приєднання Польщі та Литви до ЄС європейський ідеал націй стане для білорусів, українців і росіян ще привабливішим. Східне розширення Європейського Союзу — це мудра та шляхетна політика, яка радше ставить запитання щодо східного кордону Європи, але не дає відповідей на них.
AMPN — Archiwum Muzeum Polskiego, Dzial Narodowosciowy (Лондон)
AWKW — Archiwum Wschodnie, Osrodek Karta, Wspomnienia (Варшава)
BUWR — Biblioteka Uniwersytetu Warszawskiego, Dzial Rekopisow (Варшава)
CAWR — Centralne Archiwum Wojskowe (Рембертув, Польща) LCVA — Lietuvos centrinis valstybes archyvas (Вільнюс)
SPPL — Studium Polski Podziemnej (Лондон)
VUBR — Vilniaus Universiteto Biblioteka, Rankrasciu skyrius (Вільнюс)
ГАРФ — Государственный архив Российской Федерации (Москва)
— Akcja «Wisla»: dokumenty / Misilo Eugeniusz (oprac.). — Warszawa: Archiwum Ukrainskie, 1993.
— Armia Krajowa w dokumentach. — T. 1–3. — London: Studium Polski Podziemnej, 1970–1978.
— Filar Wladyslaw. Eksterminacja ludnosci polskiej na Wolyniu w II wojnie swiatowej. — Warszawa: Zaklad Poligrafii, 1999.
— NKWD o Polsce i Polakach: rekonesans archiwalny / Materski Wojciech, Paczkowski Andrzej (red.). — Warszawa: Instytu Studiow Politycznych PAN, 1996.
— Przesiedlenie ludnosci polskiej / Stanilsaw Cieselski (red.). — Warszawa: Neriton, 1999.
— Repatriacja czy deportacja?: Przesiedlenie Ukraincow z Polski do USSR, 1944–46 / Misilo Eugeniusz (red.). — T. 1–2. — Warszawa: Archiwum Ukrainske, 1996–1999.
— Siwicki Mikolaj. Dzieje konfliktow polsko-ukrainskich. — T. I–III. — Warszawa: nakladem autora, 1990–1994.
— Sladami ludobojstwa na Wolyniu. Okrutna przestroga / Karlowicz Leon, Popek Leon (oprac.). — Cz. II. — Lublin: Polihymnia, 1998.
— eczka specjalna J. W. Stalina: raporty NKWD z Polski 1944–1946 / Cariewskaja atiana, Chmielarz Andrzej, Paczkowski Andrzej, Rosowska Ewa, Rudnicki Szymon (oprac.). — Warszawa: Rytm, 1998.
— 1947: Пропам'ятна книга / Гук Богдан (ред.). — Варшава: Тирса, 1997.
— Восточная Европа в документах российских архивов, 1944–1953 гг. / Волокитина Татьяна (ред.).: В 2 т. — Т. 1, 1944–1948 гг. — Москва, Новосибирск: Сибирский хронограф, 1997.
— Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади: У трьох томах. 1939–1951 рр. / Сливка Юрій (упор.). — Львів: НАНУ, 1996–1998.
650
Доробок спільноти (