• БІБЛІОТЕКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ
ПОЕТИЧНІ ТВОРИ
КИЇВ НАУКОВА ДУМКА 1984
ДОЖОВТНЕВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
'ЄВГЕН
ГРЕБІНКА •
шт
ПОЕТИЧНІТВОРИ
ПОВІСТІ
ТА
ОПОВІДАННЯ
київ
НАУКОВА ДУМКА 1984
РЕДАКЦІЙНА
КОЛЕГІЯ
У1
Г79
І. О. Дзеверін (голова)
М. П. Бажан
О. Т. Гончар Ю. Е. Григор’єв (секретар)
B. Г. Дончик
М. Г. Жулинський (заступник голови) П. А. Загребельний
C.Д. Зубков Є. П. Кирилюк
О. В. Мишанич
JI. М. Новиченко Д. В. Павличко Ф. П. Погребенник В. М. Русанівський М. П. Стельмах
О. В. Шпильова М. Т. Яценко (заступник голови)
Упорядкування і примітки М. М. ПАВЛЮКА
Вступна стаття П. М. ФЕДЧЕНКА
Редактор тому П. М. ФЕДЧЕНКО
Редакція художньої літератури
4702590100-353
Г-
•передплатне
М221 (04) *84
© Видавництво «Наукова думка», 1984 упорядкування, примітки, передмова
ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИИ. ЄВГЕН ГРЕБІНКА
Кінець XVIII — початок XIX ст. ознаменовані важливими процесами в суспільно-політичному і культурному житті українського народу. Це був період дальшого розкладу феодальних відносин та інтенсивного розвитку капіталізму. З цим періодом пов’язана значна активізація політичного життя серед всіх народів царської Росії, посилення опозиційних настроїв у різних верствах населення країни, що знайшло свій вияв у революційному виступі декабристів, у спалахах селянських повстань, політичних заворушеннях серед солдат и студентства. Самодержавний уряд жорстоко переслідував визвольні політичні, соціальні й національні прагнення пригноблених, тому піднесення революційно-визвольної боротьби в країні, як правило, змінювалось смугою гнітючої політичної реакції.
В цих соціальних і політичних умовах відбувалося формування української нації і її самобутньої національної культури.
Перші три десятиліття XIX ст. висунули перед молодою українською літературою багато складних проблем, починаючи з відстоювання прав на розвиток літератури рідною мовою і кінчаючи визначенням характеру і шляхів її розвитку. Необхідно було переборювати не лише самодержавні утиски і переслідування, а й скептичне ставлення- шовіністичних кіл до самої можливості створення літератури українською мовою.
Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петру Гу« лаку-Артемовському і Євгену Гребінці.
Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790 р* в Городищі на Київщині в сім’ї священика. Одинадцяти років вступив до Київської академії1 — єдиного тоді на Україні навчального заклад ду, учні якого отримували не лише середню, а й вищу освіту.
- Не закінчивши повного курсу навчання, він кілька років займався педагогічною роботою: викладав у приватному пансіоні в Бердичеві, пізніше працював домашнім учителем в сім’ях польських поміщиків.
У 1817 р. Гулак-Артемовський стає студентом Харківського університету, а вже наступного року починає багаторічну педагогічну діяльність в університеті спочатку викладачем польської мови, з 1825 р.— екстраординарним, а після захисту дисертації в 1828 р. ординарним професором історії, в 1838 р. деканом словесного факультету, а з 1841 до 1849 р. ректором університету. Одночасно протягом двох десятків років вій працював у Харківському та Полтавському інститутах благородних дівиць.
До університету Гулак-Артемовський вступив, уже маючи значний життєвий досвід. Його соціальні знання і життєві спостереження особливо збагатилися під час роботи в маєтках польської шляхти, що вимагала грунтовного вивчення культурних надбань минулого й сучасного. Все це знадобилося майбутньому письменнику та університетському педагогові.
Життєва активність П. Гулака-Артемовського засвідчена його навчальною і громадською кар’єрою вже з перших років перебування в університеті.
Заснований у 1805 р. не стільки з розпорядження самодержавного уряду, скільки з ініціативи місцевого дворянства, Харківський університет став справжнім вогнищем науки й освіти та своєрідним центром громадського життя краю. Діяльність університету сприяла дальшому пожвавленню культурного життя міста, губернії і підпорядкованої університету учбової округи. Навколо університету створюються наукові й культурницькі товариства, засновується друкарня, видаються перші газети та журнали.
1
У працях, присвячених П. П. Гулаку-Артемовському, традиційно зазначається, що він навчався у Київській духовній академії. Це н& зовсім так: Києво-Могиляиська академія офіційно була перетворена на духовний иавчальний заклад лише 1817 р.— спочатку на духовну семінарію, а з 1819 р. на духовну академію.