Я стала свідком переосмислення життя, радісного звільнення від офісних перегородок і потрійних прибутків. Я вітала рішення полишити довготривалі стосунки — професійні й особисті — та розібратися з горами емоційного та матеріального мотлоху. Я підбадьорювала людей, аби вони протрималися ще трохи.
Я бачила, як люди піддавалися страху і намагалися пояснити це небажанням ризикувати. Врешті-решт вони поверталися до вогню.
Безліч разів я чула одкровення на кшталт: «Так, чорт забирай! Я вартий значно більшого!» Подібні прозріння щодо самооцінки є для мене дуже важливими, як і свідомі кроки людини, яка йде назустріч щастю, віддаляючись від обов’язків та ілюзій, що стримують її сокровенні бажання.
Я знаю: правда в тому, що ми прагнемо більшого масштабу, глибини, блиску.
Будь-яка річ або людина,
не здатна вдихнути у вас життя,
для вас надто дрібна.
Девід Вайт, поет
Отже, мої дорогі Розпалювачі Вогню, мої шукачі свободи та приборкувачі страху! З метою зберегти вогонь у душі й чудово провести час ми зібралися тут з’ясувати, в чому полягає справжній успіх для вас. Роздмухаймо те полум’я у вашому серці за допомогою глобальних і зовсім несуттєвих запитань! Прокладімо нові шляхи у ваших синапсах, обміркувавши можливості та надихнувшись історіями про виправдану сміливість! Ще більше розпалімо вогонь ваших бажань! Бо коли ви вивільняєте світло, що живе у вашій душі, ви набуваєте справжньої сили природи.
Частина 1. Замовляння
ДАЙТЕ СОБІ ВИЗНАЧЕННЯ САМІ.
Я зрозумів:
якщо робити все по-своєму,
обмежень не надто багато.
Джонні Кеш[4]
Не слід прислухатися до порад людей, яких ви добре не знаєте, які не мають великих мрій або зовсім не страждали. Чи з якими ви не відсвяткували бодай одне важливе релігійне свято. А ця книжка повна правил і порад. Тож ми з вами маємо познайомитися ближче. І перш ніж братися до справи — розкривати душу й остаточно з’ясовувати свої бажання, а також сприймати мої слова щодо цього на віру, — дозвольте мені відрекомендуватися, розповівши вам про визначальний момент мого життя.
Ми сиділи за столиком у кутку кав’ярні JJ Bean на розі Комершел-драйв і Шостої авеню у Ванкувері. Біля моєї чашки з м’ятним чаєм лежала купа кредитних квитанцій, папери з переліком умов кредитування та список питань для обговорення. Я сподівалася, що Ланс, мій інвестор і наставник, дасть мені відверту, мудру пораду. Мою компанію розривали на частини суперечливі наміри та мотиви. Ситуація була кепська. Під удар було поставлено все: сотні тисяч доларів, п’ять років кропіткої та пристрасної праці, тривалі стосунки, репутація — словом, моя велика мрія. У мене був юрист (навіть двоє). Був бізнес-тренер. Був психотерапевт-буддист. Кого мені бракувало — це друга із залізною діловою хваткою, який би добре знав усі входи й виходи, а також мене.
На моєму лобі залягла глибока зморшка, що свідчила про відчай і безвихідь. Я наполегливо шукала відповіді на питання «Що мені робити?», кидаючись від сценарію А до Б, потім до… — і так аж до Я. Ланс усе пояснив, хитро примруживши очі. Він сказав:
«ТИ ВІЛЬНІША ЛЮДИНА, НІЖ ТИ ВВАЖАЄШ».
«Ви, певно, жартуєте», — подумала я. Я вільна? Та я ніколи в житті не почувалася такою загнаною в пастку. Моя нервова система зазнавала невідомого досі тиску. Банкіри телефонували мені на мобільний, інвестори зустрічалися таємно від мене. Я вже кілька місяців не розмовляла зі своїм бізнес-партнером, якого колись обожнювала…