Люди почали кричати іще сильніше, біля дверей почалася тиснява, якийсь мужик попер через вікно, порізавшись об уламки скла. Ед кинувся до каси й закрив її.
Тайтелбаум лежав на підлозі, із рани в його грудях струмила кров. Ед нахилився і зазирнув йому просто в очі.
— Кажи про Дадлі. Дадлі і «Нічну сову».
Десь голосно заволали сирени. Ед нахилився ще нижче й наставив вухо.
— Чудово. Begorra[33], приятелю.
Ще нижче.
— Хто влаштував бійню у «Нічній сові»?
— Я. Лі. Джонні Стомп, — прохрипів Ейб. — Собачник був за шофера.
— Ейбе, мене цікавить Дадлі!
— Чудово, приятелю.
Сирени заволали ще ближче. Почулися крики і тупіт ніг.
— «Нічна Сова». Навіщо?
— Наркота, — відкашляв кров’ю Тайтелбаум. — Порножурнали. Кеткарта треба було прибрати. Лансфорд знав, кому дістався героїн, і вічно зависав у «Нічній сові». Стомп під підозрою, Собачник спер. Наказали залякати Петчетта. Двох зайців одним пострілом — Дюка і Мела. Мел хотів грошей, бо він знав, кому дістався героїн.
— Скажи про Дадлі. Скажи, ви з Дадлі Смітом працювали разом?
Поруч сів навпочіпки Вінсеннс. Ресторан вибухнув мільйоном голосів. Біля касового апарата — калюжі крові, які нагадали Еду про Девіда Мертенса. У голові промайнула думка — акторська школа Дітерлінґа розташована за пару кілометрів від будинку Біллі.
— Ейбе, тепер тобі нема чого боятися.
Тайтелбаум замість відповіді почав захлинатися кров’ю.
— Ейбе…
— Може, боятися його, може зробити…
Він почав відходити, і Джек вдарив його в груди:
— Кажи вже щось, мудило!
Тайтелбаум забурмотів щось і потягнувся до зірки Давида у себе на шиї.
— Та кажи ж, сволото!
Рука Пархача безсило чіпляється за золоту зірку Давида на шиї.
— Mitzvah[34]. Джонні хоче влаштувати хлопцям втечу. Потяг до Сан-Квентіна. Дот передала зброю.
— Потяг, а не автобус, — з божевільними очима закричав Джек, — вони збираються втекти. Дейві знав про це, він щось там бурмотів, коли я з ним спілкувався. Екслі, Мікі ж казав нам, що тих трьох зараз перевозять до Сан-Квентіна.
— Бігом дзвони, — наказав йому Ед.
Сміттє-Джек вибіг на вулицю у пошуках телефона. Ед стояв і дихав повітрям, насиченим хаосом: копи, бите скло, швидка біля вікна приймала в себе тіла. Бад Вайт викрикує якісь накази, маленька дівчинка у платті, залитому кров’ю, їла пундик.
Сміттє-Джек повернувся — погляд у нього зробився іще божевільніший.
— Потяг вирушив із Лос-Анджелеса десять хвилин тому. Тридцять двоє осіб у вагоні, іхній телефон не відповідає. Я подзвонив Клекнеру й наказав йому знайти Дот Ротштейн. Це була підстава, капітане. Клекнер не писав записку Вайтові — це зробив Дадлі.
Ед заплющив очі.
— Екслі…
— Гаразд. Ви з Вайтом — за поїздом. А я зателефоную шерифу і в дорожній патруль, можливо, нам вдасться запобігти диверсії.
Вайт пройшов повз нього, підморгнувши.
— Дякую, що штовхнув, — сказав він, став ногою на обличчя Тайтелбаума і не сходив, поки той не перестав дихати.
Розділ 75
На перехресті до них приєднався мотоциклетний ескорт, і вони помчали на шосе Помона. Половину дороги був підйом: можна було побачити колії Центрального вокзалу Каліфорнії і далі — самотній поїзд, який мчав на північ, товарняк, який у третьому вагоні, оздобленому ґратами на вікнах і важкими сталевими дверима, перевозив ув’язнених. На околиці Фонтани, на пагорбах, що височіли уздовж колій, на поїзд чекала маленька армія.
Дев’ять поліцейських машин, шістнадцятеро осіб у протигазах і з короткоствольними помповиками. У пагорбах засіли снайпери, двоє автоматників, троє гранатометників з димовими гранатами. У місці, де рейки різко повертали, на колію викинули труп величезного оленя.
Їм видали зброю і протигази.
— Ваш приятель Клекнер дзвонив на командний пост і передав, що цю жінку на прізвище Ротштейн знайшли мертвою у власній квартирі. Або сама повісилася, або хтось їй допоміг. Так чи інакше, вона могла встигнути пронести у вагон зброю. У потязі також перебуває шестеро осіб залізничників та четверо охоронців. Ми влаштуємо тут димову завісу і запитаємо пароль — у кожного тюремного потяга є свій пароль. Якщо назвуть — попередимо їх і будемо чекати. Якщо не назвуть — ідемо на штурм.