Олексій і Уляна.
Як станемо усі любитись,
За що нам буде вже сваритись?
Всі.
Як станемо усі любитись,
За що нам буде вже сваритись?
Скорик.
В паходах всюди пабував,
Каких земель не павидав!
Так знаю всьо, і вот порада:
Вперьод всєво так треба-нада
Увесь народ ва фрунт паставіть,
Меня фельтфебелем наставіть.
«Муницу бережи
Аль пряжку падв'яжи».
Кагда ж суд'ям тут брать взятки?
І лєкарям народ морить?
Кагда матать нам без аглядки?
На зло не будет часу, вірно.
Чуть што не так, каманда «смірно»!
І фуктель паказал їм бравой,
І «с мєста марш всє: лєвой, правой!»
І в ногу будуть всє хадіть,
Кагда ж тут ссори завадіть?
А што, тавариш, как?
Тиміш.
Так-таки, так.
Скорик.
Ах, матушка, воєнна служба!
В тебє адной любов і дружба!
Всі.
Ах, матушка, воєнна служба!
В тебє одной любов і дружба!
Стецько (що перед тим повернувся).
Ось і я до вас вернувся,
Ось і я вже схаменувся;
І женитися не буду,
Ні до віку, ні до суду.
Своїм дітям закажу:
Не казітесь, не женітесь.
Так і батькові скажу:
А чому він оженився?
Я б без нього народився.
Всяк про щастя все питає,
А того ніхто не знає,
Що тогді б прийшло добро,
Якби не женивсь ніхто.
А що, Тиміше, як?
Тиміш.
Так-таки, так.
Хор.
Стецько.
От тогді б прийшло добро,
Якби не женивсь ніхто.
Всі.
От і згинуло б добро,
Якби не женивсь ніхто.
Тиміш.
Гай-гай, товкуєте об чім!
Тогді добро ми будем знати,
Як що-небудь не так зовсім, –
А нам не спорить, а казати:
Та так-таки, так.
Хоч луплять волость писарі;
Жінки у гречку знай все скачуть,
В горілку воду шинкарі
Знай ллють; та що робить? всі кажуть:
Та так-таки, гак.
Багатий дметься, мов шкурат,
І часом бреше, пальці знати!
Сам бачиш! – він чортяці брат,
Не треба спорить, а казати:
Та так-таки, так.
(До глядачів).
А що, чи можна вас спитать?
Чи сватанням вам не остили?
Як нічого про те сказать:
Плесніть, панове мої милі!
Оттак, оттак!
Фінал
Всі.
Поки добра на світі ждати,
Так нам оттут хіба дрімати?
Ану! почнем лишень гуляти!
Горілка є, музика гра.
Дівчата! Нуте танцьовати!
Трара-рара, трара-рара.
З малоросійського жарту-оперетки «Стецько, завербований в улани»
№ 1 (Хор парубків та дівчат)[2]
Ломліте роженьку,
Стеліть дороженьку,
Щоб мягко ступати
На двір танцювати!
З скрипками, з цимбалами,
З хорошими боярами.
№ 2 (Пісня дівчат)
1-а дівчина.
В мене думка ось яка,
Полюбила я Стецька,
Танцюй, Стецю, ти зо мною,
Зажурилась за тобою.
Стецько стидкий,
Стецько бридкий!
Цур тобі, не в'яжися!
Пек тобі, відчепися!
Божевільний!
2-а дівчина.
Не дурна і не п'яна,
Щоб пішла я за Степана,
вернуться
2
Невеличка комедія «Стецько, завербований в улани» є як би додатком-дивертисментом до «Сватання на Гончарівці», тож в ній діють ті ж персонажі, а також декілька уланів, парубків та дівчат. Нумерація пісень належить автору.