Генер. Секр. Спр. Військ. Петлюра
Відозва до українських солдат[114]
Я, яко генеральний секретар по військових справах в Українській Народній Республіці, закликаю всіх вас, мої товариші й друзі, в теперішній час до загальної дружньої роботи. Будьте організовані та з'єдинені — всі за одного і один за всіх. Наше військо молоде, воно тільки становиться на ногп, і ви своєю дисциплінованістю доведете, що являєтесь славними потомками великих предків.
Всі, як один, станьте навкруг Центральної Ради та її Генерального Секретаріяту. Не допускайте погромів та безпорядків, бо як ви їх допустите, ви ганьбою покриете славне ім'я українського війська. Ніякі погроми не повинні бути припущені на нашій землі. Я вже викликав українські полки і дивізії, щоб охоронити порядок на Україні. Одночасно з цим я українізую різні частини в тилу: запасні полки піхоти й кінноти, гарматні дружини, саперів і інші батальйони, з метою мати по можливості більше своїх частин. Війська будуть розміщені по цілій Україні, по всіх залізничих лініях і шляхах, аби скінчити з безладом і погромами.
Знайте, що все це я роблю по уповноваженню нашого правительства, правительства Української Народньої Республіки. Я несу відповідальність перед Центральною Радою, перед Генеральним Секретаріятом і перед усім населенням за спокій у нашому краєві. Цю відповідальність я можу нести тільки тоді, коли я буду спиратися на вас, українські солдати.
Генеральний секретар по військових справах С. Петлюра.
15 листопада, 1917.
Наказ Генерального Секретаря військових справ УНР від 25 листопада 1917 p.[115]
"Супроти того, що Українська Центральна Рада тепер, по волі цілого українського народу, проклямувала Українську Народню Республіку зі своїм правительством, Генеральним Секретаріятом на чолі, якому підлягає весь український нарід, і тому, що в російській республіці нема в цій хвилі ніякого центрального правительства, з яким можна було б порозумітися в справі українського війська, яке стоїть поза границями України, приказую всім українським військовим частям, що перебувають у військових округах Петрограду, Москви, Казані, в Петрограді, петроградському українському революційному штабі, в Москві й Казані, українським військовим радам — упорядкуватися після закону екстериторіяльности. По повітових радах мається покищо вибирати комісарів і їх назвища предложити негайно Секретаріятові до затвердження. Комісари для військових справ мають зі мною порозумітися.
Генеральний Секретар Петлюра
Наказ Генерального Секретаря військових справ УНР від 25–го листопада 1917 року[116]
Я одержав звістки, що деякі військові частини, а також матроси, то групами, то ешельонами, переїжджаючи по залізницях України, дозволяють собі робити труси та інші самочинні вчинки, не рахуючись з правами місцевих органів У. Н. Р. Вважаючи, що такі вчинки не допустимі й що нарушують права республіки, пропоную начальникам Гарнізонів зробити заходи проти такого насильства. Влада на Україні належить Генеральному Секретареві й він не допустить посягательства.
Телеграма українському комісарові Північного Фронту, 5–го грудня 1917 р.[117]
З огляду на те, що петроградські народні комісари втручаються в справи У. Н. P., а прапорщик Криленко видав наказ послати большевицьке військо на Київ і Україну та загрожує нашим державним інституціям: Центральній Раді, Генер. Секретаріятові і взагалі нашій Народній Республіці й з огляду на те, що ми всі, як один, мусимо боронити свої села й увесь край від руїни й занепаду, та своїх жінок, дітей і батьків від насильств, наказую: ніяких наказів прапорщика Криленка ні його комісарів, ні большевицьких комітетів не виконувати. Всі українці північного фронту підлягають вам і фронтовій Раді через ближчі свої Ради. Одержавши цей наказ, негайно організуйте український командний склад і інших та займіть відповідне становище як до революційних комітетів большевиків, так і до так званих народніх комісарів і покажіть, що той, хто підіймає руку на молоду Українську Народню Республіку й її добробут, знайде у вояках українцях північного 4 фронту, свідомих і вільних дітей своєї республіки, рішучий твердий одпір. Доручаю вам для переведення цього в життя вжити тих заходів, які викликаються вашим географічним становищем, щодо Петроґраду, звідкіля насувається на Україну ця велика небезпека. Треба, щоб цю небезпеку спинили біля Петрограду.
114
И. Чериковер. Антисемитизм и погромы на Украине 1917–1918 гг., 1923, ст. 217, 218. Цитується з книжки В. Іванис. Симон Петлюра, 1952, ст. 151–152.