Не дивлячись на невірну вихідну позицію Суворіна в справі реформи українського театрального репертуару, книжка: "Хохлы и хохлушки" все ж уявляє з себе досить цікавий матеріял для історії нашого театру. Особливо її треба рекомендувати нашим театральним артистам: в ній знайдуть вони для себе чимало цікавих вказівок, щодо інтерпретації і розуміння типів старої української драми. Зовнішній вигляд книжки дуже гарний, навіть розкішний. Назва "Хохлы и хохлушки" — анахроністична, в дусі старих і досить дурних вибриків проти українства.
С. Петлюра
З життя Австрійської України[85]
Українські посли в віденському парляменті.
Національна акція галицьких українців останніми часами дає себе пізнавати. Загальний темп національного життя в австрійській Україні, ті форми, ті реальні факти, в які воно виливається, зазначуються незвичайними і, в порівнянні з попередніми роками, імпонуючими рисами. Той, хто ще два — три роки тому мав право скаржитись на національну апатію, на незначну активність національної енергії, на мізерну продуктивність національної праці, безумовно мусить змінити свої погляди на стан речей і прийти до більш оптимістичних виводів. Апатія зміняється на жвавий інтерес; незначна активність — на подвійну захопленість національною працею, що в результаті дає досить значну і почасти вже реальну продукцію для української національної справи.
Европейські часописи, та почасти й російські, в один голос зазначають це нове в житті австрійських українців. З подивом, іноді просто таки неймовірним, приглядаються вони до виступу "тирольців сходу" на форум видимої для Европи боротьби за свої національні права, різно становлячись до цього виступу, різно оцінюючи його, але в кожнім разі, констатуючи певну силу його і значення в житті австрійської держави. І справді, коли ми приглянемось до останніх визначніших фактів з життя австрійських українців, то ми повинні будемо признати за здивуванням європейської преси і громадянства певну рацію. Досить пригадати хоча б такі факти, як демонстрація українських студентів на львівському університеті і судова розправа з приводу цієї демонстрації у Відні, широка агітація серед народніх мас українських за вселюдне виборче право до віденського парляменту і обібрання парляментськими депутатами досить великого числа, як на попередні часи визначних національних діячів з української людности, індивідуальні і колективні виступи останніх в парляменті; боротьба за вселюдне виборче право до галицького сейму, що саме тепер провадиться в Галичині і, в разі побіди, має демократизувати громадське життя "найтемнішої діри Европи", як назвав колись Галичину відомий учений Зомбарт: буйний зріст різних політичних партій українських, нарешті, лист відомого письменника норвезького Бьєрнстьерне — Бьєрнсона про галицьких українців і про ті утиски, які вчиняє їм пануюча в Галичині польська кліка — все це помітні явища з життя галицької галузі українського народу, які, не кажучи вже про їх значення для зросту національної свідомости серед самих українців, викликали живий інтерес поза межами Галичини і привабили до себе пильну увагу європейського світу. Входити в докладну оцінку кожного з зазначених нами фактів і виясняти значення такого окремого факту для розвитку національної свідомости "закордонних" українців, для збільшення сили останніх в їх щоденному національному житті було б може й завчасним і неможливим, але позитивний вплив цих фактів для національного життя австрійських українців не підлягає жодному сумніву. Як не різняться вони одне од одного по своєму змістові, по розмірах свого значення, нарешті, по формах свого виявлення, але взяті до купи, в цілому вони створюють новий і досить світлий, в порівнянні з попередніми часами, фон національного життя, що має всі дані для того, щоб заімпонувати своїми характерними ефектами і оригінальними рисами.