Процес роз'яснення норми права поділяється на два основні види: офіційне та неофіційне тлумачення. Цікаву думку, яку, як ми вважаємо, слід використовувати і під час законотворення, висловлено в роз'ясненні терміна «тлумачення міжнародних договорів», а саме, що договір має тлумачитись добросовісно згідно з наданням термінам їх звичайного значення[113].
В. Борисов зазначає, що тлумачення закону про кримінальну відповідальність полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту для точного застосування[114].
Частина науковців висловлюють думки на підтримку вживання терміна «тлумачення права»[115], а інші — «тлумачення норм права»[116] чи «тлумачення закону»[117]. Ю. Власов вважає, що для практичної мети більш придатним є термін «тлумачення норм права», оскільки він не викликає принципових зауважень за сутністю[118]. Ми, своєю чергою, з огляду на наявні позиції науковців та із врахуванням специфіки нашого дослідження, вважаємо за необхідне оперувати терміном «тлумачення кримінального закону». Крім цього, закон, на відміну від права, є чітко визначеним, закріпленим та більш доступним для дослідження. Вважаємо, що найперше слід дослідити тлумачення кримінального закону, а тоді вже аналізувати кримінальне право. Саме на основі тлумачень кримінального закону ухвалюються рішення у кримінальних справах, а дослідження тлумачення кримінального права стає в основному надбанням науки, а не практики.
Щодо системного тлумачення, яке є предметом нашого дослідження, то зазначимо, що у більшості підручників з кримінального права, наукових працях, а також юридичних словниках замість терміна «системне тлумачення» вживається «систематичне тлумачення»[119], що абсолютно невірно, оскільки систематичність означає повторюваність певного явища, а не його місце серед інших явищ. На думку П. Матишевського, такий термін, як «систематическое толкование», було помилково вжито багато десятиліть тому в російськомовних джерелах, після чого він традиційно некритично відтворюється.
Термін же «системний» (щодо тлумачення кримінального закону) — це з'ясування змісту відповідного положення кримінального закону шляхом зіставлення його з іншими положеннями цього чи будь-якого іншого закону, визначення юридичної природи та місця цього положення в системі кримінального права, а іноді й в усій національній правовій системі[120].
Водночас погодитися із змістом, який вкладають науковці у підручниках із кримінального права у системне тлумачення кримінального закону, важко, адже воно є значно обмежене. Зокрема, у підручниках системне тлумачення розкривається як з'ясування змісту закону про кримінальну відповідальність через порівняння його з положеннями цього чи інших законів[121].
Маємо визнати, що юристи-практики здебільшого зауважують, що хоча вони потребують тлумачення кримінального закону, проте використовують для такого тлумачення лише коментарі до КК України, оскільки видатні науковці сьогодення присвятили свої дослідження тлумаченню КК України і результати їх наукових праць викладені там.
Проте кількість не завжди означає якість. На нашу думку, точно діяти згідно з даними коментарів під час застосування кримінального закону не можна, оскільки невідомо, наскільки якісно викладено коментар до певної статті і чи становить він особисту думку окремого науковця, чи результат системного опрацювання низки законів. Про можливі перешкоди, які виникають у користувача коментарів окремих статей КК України, О. Марін зауважує, що жоден із досліджених ним способів коментування не може бути визнаний таким, що адекватно відображає правову природу юридичної конструкції кримінального закону[122]. Така позиція відстоюється й іншими науковцями[123].
Позитивним, з огляду на зазначене, вважаємо такий виклад коментаря, де відображено, на чому ґрунтуються висновки, зроблені авторами, або подано витяги з відповідних нормативно-правових актів. Відтак у Науково-практичному коментарі КК України за редакцією М. Мельника, М. Хавронюка[124] після кожної статті зазначається перелік законів та нормативно-правових актів, які стали підґрунтям для коментування цієї статті. За допомогою таких вказівок кожен бажаючий, незважаючи на значний обсяг законодавства України, має можливість переконатися у доцільності висновків, зроблених під час коментування, та у правильності тлумачення певної статті авторським колективом.
113
Законотворчість: словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / В. О. Зайчук, О. Л. Копиленко та ін. — К.: Українська школа законотворчості інституту законодавства Верховної Ради України, 2005. — С. 115.
114
Борисов В. И. Решение вопросов Особенной части в новом Уголовном кодексе Украины / В. И. Борисов // Уголовное право в ХХІ веке: материалы Международной научной конференции на юридическом факультете МГУ им. В. М. Ломоносова (31 мая — 1 июня 2001 г.). — М.: ЛексЭст, 2002. — С. 76.
115
Матвєєва Л. Г. Правозастосувальні акти та акти тлумачення права / Л. Г. Матвєєва // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. — 2002. — № 1. — С. 126–129.
116
Заєць А. Г. Тлумачення норм права — спеціальний вид юридичної діяльності / А. Г. Заєць // Держава і право. — 2005. — Вип. 28. — С. 84–88; Смородинський В. Деякі питання судового тлумачення / В. Смородинський // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 4. — С. 239.
117
Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя / О. Костенко // Право України. — 2000. — № 6. — С. 34; Михайлович Д. М. Офіційне тлумачення закону: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Д. М. Михайлович. — Х.: Національний університет внутрішніх справ МВС України, 2003. — 20 с.; Шаргородский М. Д. Избранные труды по уголовному праву / М. Д. Шаргородский. — СПб.: Юридический Центр Пресс, 2003. — С. 173.
118
Власов Ю. Теоретичні проблеми визначення сутності тлумачення в правовій науці / Ю. Власов // Правова держава. — 2000. — Вип. 11. — С. 55.
119
Булаев А. Н. Роль систематического толкования в обеспечении единства российского законодательства: автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / А. Н. Булаев. — Саратов: Сарат. гос. акад. права, 2008 — 26 c.; Гіжевський В. К. Популярна юридична енциклопедія / В. К. Гіжевський, В.В. Головченко, В. С. Ковальський та ін. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — С. 479; Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько, О. О. Дудоров та ін.; за ред. М. І. Мельника, В. А. Климента. — 5-те вид., переробл. та доповн. — К.: Атіка, 2009. — С. 30; Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко та ін.; за ред. проф. В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 3-тє вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — С. 52; Люблинский П. И. Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса / П. И. Люблинский; под редакцией и с предисловием В. А. Томсинова. — М.: Зерцало, 2004. — С. 97; Олійник А. Норм права реалізація (загальна характеристика) / А. Олійник // Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. Ю. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко. — К.: Ін Юре, 2003. — Т. 1. — С. 464; Панова Л. Доктринальное толкование: филологический аспект гражданско-правового понятия «бездокументарные ценные бумаги» / Л. Панова // Підприємство, господарство і право. — 2004. — № 2. — С. 73; Пинаев А. А. Курс лекций по общей части уголовного права: «О преступлении» / А. А. Пинаев. — Х.: Харьков юридический, 2001. — С. 26; Пиголкин А. С. Толкование нормативних актов в СССР / А. С. Пиголкин. — М.: Гос. изд-во юридической литературы, 1962. — С. 75; Смородинський В. Деякі питання судового тлумачення / В. Смородинський // Вісник Академії правових наук України. — 2000. — № 4. — С. 243; Уголовное право. Общая часть: учебник. / под ред. доктора юридических наук, профессора Л. В. Иногамовой-Хегай, доктора юридических наук, профессора А. И. Рарога, доктора юридических наук, профессора А. И. Чучаева. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: КОНТРАКТ; ИНФРА-М, 2008. — С. 33; Уголовное право. Общая часть: учебник. / под ред. д-ра юрид. наук, проф. Л. В. Иногамовой-Хегай, д-ра юрид. наук, проф. А. И. Рарога, д-ра юрид. наук, проф. А. И. Чучаева. — Изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: КОНТРАКТ; ИНФРА-М, 2008. — С. 81; Черданцев А. Ф. Толкование права и договора: учебное пособие для вузов / А. Ф. Черданцев. — М.: Юнити-Дана, 2003. — С. 163; Чернишова Н. В. Кримінальне право України (Загальна частина): навч. посібник / Н. В. Чернишова. — К.: Атіка, 2003. — С. 25.
120
Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / П. С. Матишевський. — К.: Юрінком Інтер, 2000. — С. 36.
121
Кримінальне право України: Загальна частина: підручник / Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М. В. Володько, О. О. Дудоров та ін.; за ред. М. І. Мельника, В. А. Климента. — 5-те вид., переробл. та доповн. — К.: Атіка, 2009. — С. 30; Кримінальне право України: Загальна частина: підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов та ін.; за ред. проф. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — К.-Х.: Юрінком Інтер; Право, 2003. — С. 47; Чернишова Н. В. Кримінальне право України (Загальна частина): навчальний посібник / Н. В. Чернишова. — К.: Атіка, 2003. — С. 25.
122
Марін О. К. Структура статей Особливої частини КК України та проблема коментування їх змісту / О. К. Марін // Науковий вісник ЛЮІ МВС України. — 2004. — № 2(2), додаток 2. — С. 303.
123
Азаров Д. С. Статті розділу XVI Особливої частини КК України: проблеми коментування / Д. С. Азаров // Науковий вісник ЛЮІ МВС України. — 2004. — № 2 (2), додаток 2. — С. 279–286.
124
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. — 4-те вид., переробл. та доповн. — К.: Юридична думка, 2007. — 1184 с.; Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: у 2 т. — Т. 2 / за заг. ред. П. П. Андрушка, В. Г. Гончаренка, Є. В. Фесенка. — 3-тє вид., перероб. та доп. — К.: Алерта; КНТ; Центр учбової літератури, 2009. — 624 с.