До того часу, поки не встановлено зміст поняття, яке нас цікавить, його ознаки, нам не зрозуміла властивість предмета, що виражається цим поняттям, ми не можемо точно і чітко відмежувати цей предмет від суміжних із ним, допускаємо плутанину в мисленні[196].
Отже, для встановлення змісту поняття системного тлумачення кримінального закону слід виокремити його істотні та неістотні ознаки. Науці відомо багато способів визначення поняття, виявлення його істотних ознак, але найбільш поширеним є визначення поняття через родово-видове співвідношення[197]. Тому під час встановлення ознак системного тлумачення кримінального закону необхідно встановити родове для нього поняття, де під родом слід розуміти сукупність видів, безпосередньо пов'язаних походженням[198]. Для системного тлумачення кримінального закону такими родовими поняттями є тлумачення кримінального закону, тлумачення.
У процесі виокремлення істотних ознак системного тлумачення кримінального закону та формулювання поняття «системне тлумачення кримінального закону» використаємо такі логічні способи: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, повідомлення.
Під час вивчення предмета, визначення його істотних ознак доводиться постійно порівнювати його з іншими[199], де порівнянням називається зіставлення предметів із метою визначення їхньої схожості й відмінності. Порівняння під час визначення поняття системного тлумачення кримінального закону дасть змогу виявити спільне з іншими способами тлумачення кримінального закону, те, чим вони схожі, чим вони відрізняються один від одного, дати оцінку виявленим ознакам. Порівняння здійснюється на основі взаємодії аналізу та синтезу, де аналізом є мисленнєве розкладення предмета на його складові, а синтезом — уявне поєднання частин предмета, розчленованого аналізом, у єдине ціле[200].
Абстрагуванням у логіці є уявне виокремлення істотних ознак предмета і відмежування їх від маси інших властивостей. Формулюючи поняття, вивчаються не всі предмети класу, а тільки деякі. Істотні ознаки, виокремлені в тлумаченні кримінального закону через узагальнення, поширюються і на системне тлумачення кримінального закону[201].
Існує декілька позицій щодо визначення поняття тлумачення. Зокрема О. Балинська зауважує, що тлумачення норми права — це діяльність державних органів, різноманітних організацій і окремих громадян, спрямована на усвідомлення і пояснення значення та змісту обов'язкової волі суспільства, вираженої в нормах права[202].
Ю. Власов пропонує тлумачення норм права трактувати як інтелектуально-вольову діяльність суб'єктів, яка має об'єктивний і суб'єктивний характер, спрямована на з'ясування та роз'яснення волі законодавця, матеріалізована у нормі права, а також результати цієї діяльності[203].
М. Дурманов наділяв поняття тлумачення кримінального закону таким змістом: всебічне і глибоке уяснення і розкриття волі законодавця, викладеної в тексті закону, або розкриття призначення і змісту закону, уяснення істинного смислу закону, вкладеного в його текст законодавцем[204].
Д. Михайлович вказував на необхідність розуміння під юридичним тлумаченням уяснення смислу і змісту правових норм, оскільки саме уяснення відображає гносеологічну природу процесу тлумачення, його істинну сутність і напрямок пізнання смислу правових явищ[205].
М. Шаргородський визначав тлумачення кримінального закону як пояснення кримінального закону, встановлення його смислу, визначення того змісту, який вкладав у нього законодавець[206].
Висловлюються і нові позиції щодо визначення такого поняття, зокрема М. Молибога визначає тлумачення норм права як спеціальну діяльність інтелектуально-вольового та консеквентивного (логічного) характеру офіційних і неофіційних суб'єктів суспільних відносин (органів держави, їх посадових осіб, громадських організацій, окремих громадян) з метою встановлення змісту норми права, розкриття вираженої в ній волі соціальних сил, що перебувають при владі[207].
Проаналізувавши такі визначення поняття тлумачення, вважаємо за необхідне виокремити такі істотні ознаки системного тлумачення кримінального закону, які його характеризують як вид родового поняття тлумачення та тлумачення кримінального закону:
1) це інтелектуально-вольова діяльність;
196
Жеребкін В. Є. Логіка: підруч. для юрид. вузів і фак-тів / В. Є. Жеребкін. — Х.: Основа, 1995. — С. 28.
197
Марш О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм: монографія / О. К. Марін. — К.: Атіка, 2003. — С. 22.
198
Український Радянський Енциклопедичний словник: в 3 т. / редкол.: А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1987. — Т. 3. — С. 102.
199
Жеребкін В. Є. Логіка: підруч. для юрид. вузів і фак-тів / В. Є. Жеребкін. — Х.: Основа, 1995. — С. 25.
200
Жеребкін В. Є. Логіка: підруч. для юрид. вузів і фак-тів / В. Є. Жеребкін. — Х.: Основа, 1995. — С. 25.
202
Балинська О. М. Проблеми теорії держави і права: навч. посібник / О. М. Балинська, Т. З. Гарасимів. — Вид. 2-ге, доп. і перероб. — Львів: Вид-во ЛьвДУВС, 2010. — С. 276.
203
Власов Ю. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю. Власов. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — С. 14.
204
Дурманов Н. Д. Советский уголовный закон / Н. Д. Дурманов. — М.: Изд-во МГУ, 1967. — С. 285.
205
Михайлович Д. М. Толкование закона: монография / Д. М. Михайлович. — Х.: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2004. — С. 105.
206
Шаргородский М. Д. Избранные труды по уголовному праву / М. Д. Шаргородский. — СПб.: Юридический Центр Пресс, 2003. — С. 173.
207
Молибога М. П. Тлумачення норм права: сутнісні характеристики / М. П. Молибога // Часопис Київського університету права. — 2010. — № 2. — С. 42–46.