Такої ж позиції дотримувався і О. Черданцев, який зауважує, що та чи інша множинність об'єктів може бути визнана системою лише за наявності системоутворюючих зв'язків. Право має основні системоутворюючі зв'язки, які характерні тільки для нього.
Видається, що у застосуванні до системи права такими системоутворюючими зв'язками є: генетичні, структурні (зв'язки побудови), субординації, координації (взаємодії), управління[220]. Водночас О. Черданцев останні три види відносить до зв'язків функціональних, позаяк вони є результатом функціональної диференціації норм права[221].
Побудова у цьому разі розуміється як взаємне розташування частин чого-небудь (структура, будова)[222], під координацією — узгодженість рухів, дій (погодження, відповідність, установлення взаємозв'язку, контакту в діяльності людей, між діями, поняттями тощо)[223], під взаємодією — співдія, збіг (взаємний зв'язок між предметами у дії, а також погоджена дія між ким-, чим-небудь)[224], управління — спрямування діяльності, роботи кого-, чого-небудь (перебування на чолі когось, чогось, керування)[225].
Проте з цього приводу існують й інші судження науковців. Наприклад, як зауважує Д. Гончаров, утворюють систему не зв'язки, а її елементи[226]. Науковець акцентує на те, що О. Черданцев невдало використовує термін «системоутворюючі» для позначення окремих видів зв'язків у праві. Деякі дослідники також стверджують існування саме системних зв'язків, під якими розуміють внутрішні зв'язки кримінального закону або внутрішні зв'язки законодавства[227]. Ми ж підтримуємо думку А. Фєдосєєва, який зауважив, що під елементами у філософії розуміють будь-які явища, процеси, а також їх властивості і відносини, які перебувають у якому-небудь зв'язку. Кожному явищу властиві внутрішні елементи, що його утворюють, і відповідний спосіб їх зв'язку між собою, відповідна структура їх співвідношення[228]. Н. Оніщенко відносить до загальних ознак будь-яких систем (отже, вони мають бути характерними для всіх систем) серед інших: існування структурних елементів; наявність системоутворюючих зв'язків між елементами[229]. Отже, під час системного способу тлумачення мають значення елементи системи кримінального закону і системоутворюючі зв'язки між цими елементами. Також слід належну увагу приділити системним зв'язкам кримінального закону у системі законодавства.
Як зазначають філософи, зв'язок — це специфічні відносини, за яких наявність (відсутність) чи зміна одних об'єктів є умовою наявності (відсутності) або зміни інших об'єктів. Відповідно до логіки і семіотики встановлення зв'язку як і поділ є однією з основних операцій нашого розуму. Якщо між предметом А і предметом В встановлено певний зв'язок, то говорять, що А пов'язане із В; якщо А не може бути пов'язане із В, то говорять, що А є стороннім щодо певного виду зв'язку з В або способи їх зв'язку не прослідковуються[230]. Зв'язок — це взаємна обумовленість існування явищ, які розділені в просторі і (або) в часі. У разі виявлення стійких, необхідних зв'язків починається людське пізнання, а основою науки є аналіз причини та наслідку[231].
З огляду на вказане видається доцільним виокремлення таких істотних ознак системного тлумачення кримінального закону:
1) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону, які стали основою системи кримінального закону,
2) ґрунтується на врахуванні зв'язків кримінального закону як підсистеми системи законодавства.
Оскільки назва предмета має бути інформативною, вважаємо за необхідне називати перші зв'язки кримінального закону системоутворюючими, а інші системними.
Проаналізовані нами джерела щодо тлумачення системи законодавства чи тлумачення окремих нормативно-правових актів дають підставу зробити висновок, що ґрунтовним дослідженням щодо визначення певних категорій зв'язків слід завдячувати вченим-філософам.
Зокрема Є. Юдін запропонував як варіант класифікації зв'язків таку схему:
1) зв'язки взаємодії, серед яких можна розрізнити зв'язки властивостей і зв'язки об'єктів. Як особливий вид зв'язків взаємодії вирізняються зв'язки між соціальними системами;
2) зв'язки породження або генетичні, коли один об'єкт зумовлює до життя іншого;
220
Черданцев А. Ф. Системообразующие связи права / А. Ф. Черданцев // Советское государство и право. — 1974. — № 8. — С. 10.
221
Черданцев А. Ф. Толкование права и договора: учебное пособие для вузов / А. Ф. Черданцев. — М.: Юнити-Дана, 2003. — С. 31.
222
Новий словник української мови: в 3 т. / В. Яременко, О. Сліпушко. — Вид. 2-е, випр. — К.: Аконіт, 2003. — Т. 1: А-К. — С. 141.
225
Новий словник української мови: в 3 т. / В. Яременко, О. Сліпушко. — Вид. 2-е, випр. — К.: Аконіт, 2003. — Т. 3: П-Я. — С. 624.
226
Гончаров Д. Ю. Предметно-системные связи уголовного и уголовно-процессуального законодательства / Д. Ю. Гончаров // Правоведение. — 2005. — № 2. — С. 9.
227
Иванчин А. В. Системный подход к конструированию состава преступления / А. В. Иванчин // Системность в уголовном праве: материалы II Российского Конгресса уголовного права (31 мая — 1 июня 2007 г.). — М.: Велби; Проспект, 2007. — С. 154; Марченко М. Н. «Система» и системный характер права / М. Н. Марченко // Системность в уголовном праве: материалы II Российского Конгресса уголовного права (31 мая — 1 июня 2007 г.). — М.: Велби; Проспект, 2007. — С. 14.
228
Федосеев А. А. Нормативный акт и структура правовой нормы / А. А. Федосеев // Правоведение. — 1964. — № 1. — С. 146.
229
Оніщенко Н. М. Г енезис правової системи та соціальна регуляція / Н. М. Оніщенко // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 29. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. — С. 3.
230
Москва А. С. Связь / А. С. Москва // Философская энциклопедия / гл. ред. Ф. В. Константинов. — М.: Советская энциклопедия, 1967. — Т. 4. — С. 570.
231
Энгельс Ф. Связь / Ф. Энгельс // Философский энциклопедический словарь / редкол.: С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичёв и др. — 2-е изд. — М.: Сов. энциклопедия, 1989. — Т. 2. — С. 573.