Предметом судової промови в суді другої інстанції при розгляді справи в апеляційному чи касаційному порядку є:
• критика або обґрунтування правильності вироку чи рішення;
• обґрунтування апеляційного (касаційного) подання чи апеляційної (касаційної) скарги або їх критика;
• аналіз і оцінка додаткових матеріалів;
• пропозиції про винесення певної ухвали апеляційної (касаційної) інстанції. Таким чином, до змісту судової промови обов’язково входять ті елементи, які утворюють ЇЇ предмет. Одначе слід мати на увазі, що на зміст і форму судової промови великий вплив мають характер і обсяг справи, особа ритора, судова аудиторія. Особа промовця і судова аудиторія визначають певну побудову і виклад судової промови. Як немає однакових справ і людей, так не може бути і однакових судових промов.
Вільне володіння формами судової промови — мистецтво, яке, як і всяке інше мистецтво, може набути у деяких риторів трафарету. Головними в судовій промові є її зміст і думки ритора[42].
2.2. Види судових промов
У судовому засіданні при розгляді кримінальних, цивільних, адміністративних, господарських справ можна виділити такі види судових промов:
1. Обвинувальна промова прокурора в кримінальних справах в суді першої інстанції.
2. Промова прокурора в кримінальній справі при відмові від обвинувачення в суді першої інстанції.
3. Захисна промова адвоката в кримінальній справі в суді першої інстанції.
4. Промова адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
5. Самозахисна промова підсудного.
6. Промова потерпілого і його представника.
7. Промова цивільного позивача і цивільного відповідача або їхніх представників (у межах цивільного позову в кримінальних справах).
8. Промови прокурора й адвоката в цивільних справах у суді першої інстанції.
9. Промови прокурора й адвоката в адміністративних справах.
10. Промови прокурора й адвоката в кримінальних і цивільних справах у суді другої Інстанції.
11. Промови позивача та відповідача або їхніх представників у цивільних справах.
12. Промови третіх осіб або їхніх представників у цивільних справах.
13. Промови уповноважених органів державного управління, профспілок, підприємств, установ, кооперативних організацій та їх об’єднань у цивільних справах.
14. Промови представників громадських і трудових колективів у цивільних справах.
15. Промови осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, та їхніх представників.
16. Промова потерпілого в адміністративній справі.
17. Захисна промова близьких родичів, опікунів або піклувальників підсудного в кримінальній справі.
18. Промова адвоката (представника сторони) при веденні господарських справ в господарському суді.
19. Промова прокурора при підтриманні позову в господарському суді.
У попередньому параграфі цієї глави частково розкрився зміст судових промов державного, цивільного позивача і цивільного відповідача, захисника. Детальніше вони будуть висвітлені в наступних главах роботи.
Виходячи з предмета судової промови, пропонується структура та зміст промови прокурора при відмові від обвинувачення:
• викладення фактичних обставин справи, як вони були встановлені досудовим слідством;
• заява про непідтвердження обвинувачення в суді — про відмову від обвинувачення;
• аналіз та оцінка доказів, зібраних і досліджених під час досудового і судового слідства;
• фактичні обставини та юридичні підстави відмови від державного обвинувачення;
• причини необґрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення;
• пропозиції про поновлення порушених прав підсудного;
• пропозиції про подальшу долю справи[43].
2.3. Засади і функції судової промови
Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.
Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт психологічний. Вона відбувається у відповідності зі своїми закономірностями і психологічною організацією суб’єктів, які здійснюють цю діяльність. За своєю психологічною природою судові дебати — форма мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу у правильності висунутих суб’єктами дебатів тез і обґрунтованості висунутих ними рішень.
42
Див.: Алексеев Н. С., Макарова 3. В. Ораторское искусство в суде / Н. С. Алексеев, 3. В. Макарова. — Л., 1989. — С. 35.
43
Див.: Вернидубов І. В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук /1. В. Вернидубов. — К., 1992. — С. 25.