Л. Фейербах
* * *
Чимало скарбниць у світі відкривається, як Сезам казкового Алі-Баби, словесним ключем.
Ван-Дайк
* * *
Усне мовлення — одне з найсильніших знарядь людини... Між книгою прочитаною і книгою переказаною немає ніякої різниці в ідеях; але ці ідеї, які виходять із вуст натхненної ними людини, доходять до мозку натовпу за допомогою вуха, яке є широкою дорогою до чуття... Слово вимовлене має значення переважно апостоличне: його бачать, його відчувають, воно є животрепетним і схоплюється цілком, просякнуте враженнями й поступом людського духу.
П. Мантегацца
* * *
Слово — єдине, що буде жити вічно.
Гезлітт
* * *
Немає нічого сильнішого за слово.
Менандр
* * *
Ти постарайся знайти більше, ніж сказане в словах.
Овідій
* * *
Бесіда — мистецтво, в якому суперником людини виступає усе людство.
Емерсон
Гнучкий язик людини: промов у ньому — край непочатий. Царство словесне невичерпне в усіх напрямах.
Гомер
10.4. Про побудову промови. Композиція виступу[129]
У чому полягає мистецтво промов: вони не повинні бути ні довгими, ні короткими, але в міру.
Платон
* * *
Тільки розробка предмета робить промову захоплюючою: адже пізнати самі предмети зовсім не складно. Отже, що ж є надбанням мистецтва? Створити вступ до промови, причому повернути слухача, збудити його увагу й підготувати його до своїх повчань, викласти справу коротко та ясно, щоб усе в ній було зрозумілим; обґрунтувати свою точку зору та спростувати протилежну і зробити це не хаотично, а за допомогою такої побудови окремих доказів, щоб загальні наслідки випливали із часткових доказів; нарешті, замкнути все це запальником або заспокійливим висновком.
Цицерон
* * *
Бо у промові повинне бути те саме, що буває у тілі людському, яке має свої істинні забарвлення від гарної своєї будови.
Ш. Роллен
* * *
Бійся одразу переходити до справи, якщо слухачі щось мають проти неї: щоб ліквідувати упередження, потрібні деякі непрямі шляхи, як потрібні зм’якшувальні припарки перед втиранням мазі.
Ф. Бекон
* * *
Форма, в яку одягнені думки оратора, збуджує увагу й захоплення натовпу.
Ф. Честерфілд
* * *
Як правило, людина здатна сприймати таку промову, тривалість якої в середньому становить три чверті години, після цього сприйняття падає. Починаючи з цього моменту, плюс, якого домігся оратор, нестримно перетворюється у мінус, і оратор повинен радіти, якщо при перевищенні середньої тривалості промови плюс і мінус ще знаходяться у стані рівноваги.
Вступ до ораторської промови є те саме, що для тіла людського голова. Вступ є найпомітнішою і найвідчутнішою частиною: його слухають з більшою уважністю, він привертає або відволікає увагу слухачів.
Часто, якщо вступ красномовний, слухачі у таке приходять засліплення, що огріхи в інших частинах промови ніким не бувають помічені; якщо ж він поганий, то хоч би якою решта твору була прекрасною, оратор приймається усіма без задоволення; настільки сильними є перші враження.
Вступ взагалі повинен бути скромним і простим; оратор, починаючи говорити шанобливо, може помалу закрадатися в розум своїх слухачів і після того зробитися абсолютним їхнім володарем.
Г. Гайар
* * *
...Звичайно приділяють більше уваги початку й вступній частині своїх промов, ніж їхньому висновку.
Потрібно не лише завчасно обдумувати заключення промови, яке стосується безпосередньо самої справи, але й подбати про ті слова, якими було б вишукано й дотепно завершити свою промову.
Ф. Бекон
* * *
Заключення, або завершення промови, справедливо можна назвати ораторським пробним каменем; ось тут він повинен зовсім подолати впертість недовірливих і упередження переповнених слухачів.
Г. Гайар
* * *
Звичайно бояться вступу до промови, але я думаю, що ті, які вміло роблять відступи, подібні до довгоруких, — вони більше можуть захопити.
Ш. Монтеск’є
* * *
Лекція, переобтяжена фактами, нагадує вогнище, настільки завалене дровами, що воно починає загасати.
Д. Менделєєв
* * *
Коли стала ясною головна, основна думка, ідея усієї промови, тоді чи не стає вона принципом і джерелом решти? Частковості, не пов’язані ні між собою, ні з головною думкою промови, хоч би як багато їх було, не становлять іще багатства думки: без внутрішнього зв'язку промова не може бути складена з них, і живий організм промови не сформується.