У голові Хеллорана не переставала повторюватися та сама думка,
(«ПРИЇДЬ, ДІКУ, БУДЬ ЛАСОЧКА, ПРИЇДЬ, ДІКУ, БУДЬ ЛАСОЧКА»)
але вона вже почала затухати, як ото бува з радіостанціями, коли наближаєшся до межі зони їх мовлення. Йому туманно дійшло, що його машина мчить уже по м’якому узбіччю, і то далебі з більшою швидкістю, ніж п’ятдесят миль на годину. Він вивів її назад на шосе, відчувши, що хвіст уже пішов юзом, за мить до того, як йому повернутися на тверду поверхню.
Прямо попереду стояв «Ей/Дабл’ю Рут Бір»[228]. Хеллоран посигналив і завернув туди, серце болісно гупало в грудях, обличчя в нього було хворобливого, сірого кольору. Заїхавши на стоянку, він дістав з кишені хустинку і промокнув собі лоба
(«Господи Боже мій!»)
— Чим я можу вам допомогти?
Цей голос злякав його знову, хоча то був голос не Бога, а миловидої маленької офіціантки, яка стояла біля його відкритого вікна з блокнотом для запису замовлень.
— Йо, бейбі, кухоль кореневого пива з морозивом[229]. Два черпаки ванільного, окей?
— Так, сер.
Вона пішла, зграйно погойдувалися стегна під її червоною нейлоновою уніформою.
Хеллоран відкинувся на шкіряну спинку сидіння і заплющив очі. Не залишилося нічого, що можна було б приймати. Сигнал згас у тому проміжку часу, коли він заїхав сюди і замовляв пиво в офіціантки. Усе, що лишилося, це нудотне, болюче стугоніння в голові, немов його мозок було віджато, і викручено, і повішено сушитися. Схоже на головний біль, який він отримав, коли дозволив тому хлопчику, Денні, сяйнути йому там, у горах, у Балагані Уллмана.
Але цього разу все було значно гучніше. Тоді хлопчик просто з ним грався. Цього разу звучала чиста паніка, кожне слово голосно кричало в його голові.
Він подивився вниз, на свої руки. Гаряче сонячне світло лежало на них, але вони все ще лишалися вкритими гусячою шкірою. Він тоді сказав хлопчику, аби той погукав його, якщо йому знадобиться допомога, це Хеллоран пам’ятав. І от тепер хлопчик його гукає.
Раптом йому стало дивно, як він узагалі міг лишити того хлопчика там, нагорі, ще й з таким сяйвом. Біда там була неминучою, можливо, погана біда.
Він зненацька завів двигун, ввімкнув задню передачу і, здираючи з коліс гуму, виїхав назад на трасу. Офіціантка з гойдливими стегнами стояла на галереї свого закладу, тримаючи в руках тацю з кухлем кореневого пива.
— Що там у вас, пожежа? — крикнула вона, але Хеллоран уже поїхав.
Менеджера звали Квімс, і коли Хеллоран увійшов, Квімс саме балакав зі своїм букмекером. він хотів поставити на четвірку коней на Рокавеї[230]. Ні, жодного «парлея», жодної «квінелли», жодної «екзакти», жодної чортової «футури»[231]. Просто стара добра четвірка, по шість сотень доларів на ніс[232]. А ще «Джетс» у неділю. Що він має на увазі, кажучи, що «Джетс» грають з «Біллами»? Хіба він не знає, з ким грають «Джетс»[233]? П’ять сотень, на різницю в сім очок. Коли Квімс із ніяковим виглядом поклав слухавку, Хеллоран зрозумів, як людина, що керує цим маленьким курортом, може заробляти п’ятдесят тисяч на рік і заразом носити штани з лискучим задом. Він роздивлявся на Хеллорана оком, що було все ще налитим кров’ю після його численних зазирань минулого вечора до пляшки бурбону.
— Якісь проблеми, Діку?
— Так, сер, містере Квімс, гадаю, що так. Мені потрібна триденна відпустка.
У нагрудній кишені прозоро-жовтої сорочки Квімса стирчала пачка «Кента». Не виймаючи пачки, він дістав одну сигарету, розім’яв, відщипнувши зайвий тютюн, і похмуро закусив патентований мікронітовий фільтр[234]. Підкурив він її від настільної запальнички «Крікет».
— Мені теж, — промовив він. — Але що в тебе на умі?
— Мені потрібно три дні, — повторив Хеллоран. — Там мій хлопчик.
Погляд Квімса упав на ліву руку Хеллорана, обручки на ній не було.
— Я з тисяча дев’ятсот шістдесят четвертого року розведений, — терпляче промовив Хеллоран.
— Діку, ти ж знаєш, як у нас у вікенд. Повно люду. По саме нікуди. Навіть дешеві місця. У неділю ввечері в нас забито навіть на Флоридській веранді[235]. Тому забирай мій годинник, гаманець, мої пенсійні заощадження. Чорт, можеш забрати навіть мою дружину, якщо зможеш терпіти її в’їдливість. Але, будь ласка, не проси в мене відпустку. Що з ним таке, захворів?
— Так, сер, — сказав Хеллоран, усе ще намагаючись уявити себе таким, що мне дешевого полотняного капелюха й пускає під лоба очі.
228
«A/W Root Beer» — заснована 1919 року мережа фастфудів, фірмовим напоєм в яких є кореневе пиво.
229
Root beer — газований напій на екстракті з коріння або кори дерева сассафрас (родини Лавроцвітні), яке росте на сході Північної Америки; кореневе пиво буває алкогольним і безалкогольним, існує безліч його місцевих різновидів.
230
Rockaway — бульвар у нью-йоркському районі Квінс, вздовж якого міститься знаний іподром «Aqueduct», де з жовтня до травня відбуваються перегони коней чистокровної верхової породи.
231
Parlay — коли з виграшу автоматично робиться наступна ставка; quinella — ставка на перших двох фіналістів, незалежно від їх порядку; exacta — ставка на перших двох фіналістів з точним визначенням їх черговості; future — авансова ставка на віддалені в часі майбутні перегони.
233
«New York Jets»; «Buffalo Bills» — професійні команди з американського футболу, обидві базуються в Нью-Йорку.
234
«Kent» — перші по-справжньому популярні сигарети з фільтром, які випускаються з 1952 року.
235
Florida Room — зазвичай прибудова до основної будівлі, типу закритого патіо або солярію.