Відмінності між Першою і Другою Дивізіями УНА та їх причини
Як уже було згадано раніше, в УНА, крім обох Дивізій, були інші різні формації, доля яких також закінчилась незавидне, але це питання не є в засягу цієї праці.
Зараз ми зупинимося над питанням відмінностей та їх причин між обома дивізіями, бо через брак документальних інформацій часто виринають різні непотрібні непорозуміння, які давно вже треба було вияснити.
Чи була різниця між Першою і Другою Дивізіями Української Національної Армії? Так, була, і то велика. Вони різнилися між собою під кожним оглядом, не буде помилкою, коли скажемо, що, крім спільної назви, нічого більше не було. Для кращого зрозуміння цих відмінностей між обома Дивізіями, треба перше проаналізувати їх причини, які мають широке політичне підґрунтя.
Як нам відомо, що в наслідок ідеологічних різниць і непорозумінь 9 лютого 1940 року наступив поділ ОУН, на дві фракції: революційну ОУН під проводом Степана Бандери, і другу, більш помірковану ОУН, під проводом полк. Андрія Мельника, що було великим ударом для успішного розвитку дальших процесів боротьби.
З вибухом німецько-російської війни 22 червня 1941 року, рішенням революційного Проводу ОУН Бандери ЗО червня 1941 року у Львові, проголошено Акт Відновлення Української Держави. Заскочені і озлоблені німці, через 5 днів арештували провідника С. Бандеру, майже весь новостворений Уряд та багато членства. Решта членства, що залишилась на волі, зактивізувала проти німців підпільну боротьбу за повну свободу і незалежність самостійної України.
Друга фракція ОУН полк. А. Мельника, яка не взяла участи в пороголошенні незалежности, була згідна без попередніх умов включитись у боротьбу з німцями проти комунізму. Про це говорить полк. А. Мельник до Гітлера в листі від 6 липня 1940: “Ми, старі борці за свободу у 1918-21 роках, просимо чести для нас і нашої молоді взяти участь у хрестовому поході проти большевицького варварства. Ми хотіли б мати змогу, разом з леґіонами Европи, іти пліч-о-пліч з нашим визволителем, німецьким вермахтом, і мати змогу створити з цією метою українське збройне формування”. [56]
Різниця поглядів, і сам поділ скоро поширилися в народі, що завдало великої шкоди, як процесам змагань за незалежність, так і політичному та суспільно-громадському житті.
Стосовно питань відмінности між Дивізіями, то тут немає мови про різницю суто мілітарного характеру чи військових спроможностей. Ні! Свідомо чи несвідомо, одні вояки стали суб’єктом політичної гри, інші впали жертвою створеного ворогами територіяльного поділу. Питання причинности в цілому є дуже складне, а щоб дати хоч наближену відповідь, ми мусимо порушити багато додаткових питань.
Обидві Дивізії створені в різних часах, за інших обставин, з різним військовим вишколом та іншим досвідом. Про Першу Дивізію написано дуже багато праць, статтей та спогадів, тому не будемо детально її розглядати, а зупинимося тільки на тому, чим в принципі різниться вона в діях чи характері від Другої Дивізії.
Втрати під Сталінградом отямили німців, і вони шукали до помочі чужих рук. За дозволом Гітлера і Гіммлера, з ініціятиви губернатора Галичини д-ра Вехтера та з допомогою голови Українського Центрального Комітету д-ра В. Кубійовича, в липні 1943 року почато організацію і набір добровольців до Стрілецької Дивізії “Галичина”. З початком творення Дивізії, починається і поглиблюється одна з головних причин поділу, яка з бігом часу переростає в народі в суперницький змаг, який і до сьогодні оцінюють люди по-різному.
Процес творення Дивізії проходив нелегко, д-ві Вехтерові, прихильникові ідеї творення чужинецьких армій, потрібно було рік часу щоб переконати Гітлера і Гіммлера в потребі створення Дивізії. Оскільки Галичину було прилучено до Генерального Губернаторства, Гіммлер у своїй згоді зробив застереження, що добровольцями можуть бути тільки уродженці Галичини. Це було одним із численних ворожих плянів — створити внутрішній поділ і ворожнечу. І це стало однією з найголовніших відмінностей, що відрізняла.Першу Дивізію від Другої та інших формацій.