Выбрать главу

Хоча, як вважає письменник Філіп Рот, для цього може взагалі не бути жодного сформульованого базису. Він писав, що американські євреї успадкували від своїх батьків «не кодекс законів, не кодекс навчання, не мову і навіть не Бога», а радше тип світогляду, «нічим не підтвердженого світогляду», який «можна було перекласти двома словами: “євреї кращі”». І додав: «Було відчуття унікальності, і з огляду на нього ти міг сам винайти власну унікальність, винайти те, в чому ти кращий»286.

Хай що було би підґрунтям: божественна обраність, історія, інтелект, мораль чи «нічим не підтверджений світогляд», — єврейське відчуття певної винятковості проіснувало три тисячі років і навряд чи скоро зникне287.

* * *

Відчуття вищості у мормонів, як і у євреїв, історично закорінено в ідеї обраності, та в них бракує елементу екзистенційної тривоги.

Мормони без зайвих роздумів претендують на єврейську мантію. Їхні лідери називають свою спільноту Юдеєю, долину Солт-Лейк в Юті — Сіоном, авпророцтвах закликають до побудови «Нового Єрусалима»288. Мормони мають власного Мойсея — Бриґама Янґа289, і власний Вихід, коли вони на чолі з Янґом здійснили важкий перехід дикими просторами Америки, рятуючись від ворогів, які переслідували їх і вбили їхнього пророка Джозефа Сміта. Кожній мормонській дитині розповідають, як губернатор штату Міссурі Лілберн Боґґс у 1838 році видав «наказ про знищення»290.

Проте щодо переконань, походження і духу мормонська віра має набагато менше спільного з юдаїзмом, аніж із доктриною про божественне призначення США[22]. Сміт, якого часто описують як «релігійного генія»291, збудував свою церкву переважно на ідеї доленосного значення Америки для світу292, перелицювавши Святе Письмо, аби те пасувало цій ідеї. Сміту відкрилися істини, про які раніше ніхто й помислити не міг: що Едемський сад насправді був розташований у графстві Джексон, штат Міссурі293; що Адам і Єва жили в Америці; що купка юдеїв блукала Західною півкулею приблизно за 600 років до нашої ери; що сам Ісус після воскресіння вирушив до Америки; що по всьому континенті велися запеклі війни між послідовниками Христа і його ворогами; що справжнє християнське Євангеліє збереглося в Америці у вигляді записів на золотих табличках, схованих під землею у північній частині Нью-Йорка; і що під час Другого Пришестя Христос повернеться до Америки. «Уся Америка — це Сіон»294, — проголошував Сміт, асам мав бути його пророком і очільником.

У такий спосіб з часів своєї появи мормонство змішували з ідеєю американської винятковості — тобто вірою Америки в себе, з тим, що дослідник мормонів Метью Боумен називає «впевненим у собі аматорством»295, — навіть попри те, що інші американці відкидали мормонів, піддавали остракізму і нападали на них296. Перетнувши країну у своїх фургонах297, здолавши гримучих змій, лихоманку, голод, вігілантів і ріку Міссісіпі завширшки понад півтора кілометри, вони додали першопрохідницький дух до своєї і без того «сутнісно американської релігії»298. На своєму шляху на захід вони харчувалися не манною чи мацою, а сухарями і шинкою.

Коли мормони знайшли прихисток у відлюдній долині Солт-Лейк, це лише посилило їхню віру у власну обраність Господом299. Америка відвернулася від справжньої віри, а вся християнська спільнота впала у Велике відступництво300. Єдина справжня церква Христа на Землі була в них. Лише їм Бог довірив служіння, істину і завдання спокутувати гріхи людства в очікуванні неминучого Другого Пришестя. Таке бачення себе — як Божих посланців перед Апокаліпсисом301 — лишилося засадничим для ідентичності мормонів.

Вони вірять, що можуть спілкуватися безпосередньо з Богом і отримувати одкровення302. Кожен мормон чоловічої статі старший дванадцяти років може стати «священиком»303, здатним «встановлювати зв’язок із божественною силою, щоб зцілювати, виганяти демонів, благословляти і освячувати»304. Мормони вирушають у «місії»305, щоб навертати до своєї віри решту людства. І їм це справді добре вдається. У всьому світі зводяться мормонські храми — і щойно їх освячують, люди іншої віри не можуть вже до них заходити306.

Деякі християни стверджують, що мормонство не є християнською релігією307, однак мормони глибоко переконані, що є послідовниками Христа. Вони моляться йому, освячують його іменем івірять у його викупну жертву і воскресіння. Хоча окрім доповнення Біблії власними текстами, мормонство відрізняється від більшості християнських конфесій ще й своїми ключовими аспектами308 (саме за ними різняться між собою християнські конфесії). Зокрема, на метафізичному рівні мормонство заперечує глибинну низьку природу людини, на якій наполягають майже всі християни.

вернуться

22

Доктрина про божественне призначення США — політична доктрина, яку використовували демократи у 1845–1855 роки для виправдання експансії Америки на заході. — Прим. ред.