Наприклад, мормони відкидають вчення про первородний гріх. Професорка Колумбійського університету (і мормонка) Клаудія Бушман пише: «На відміну від інших християн, вони вважають себе вільними від первородного гріха, через який занепало людство»309. Мормонське віровчення справді відкидає звичний для християнства категоричний дуалізм людського і божественного, стверджуючи радше, що Бог є тілесною і загалом подібною до людини істотою310 і що люди, своєю чергою, також мають божественну природу Господа. Тож мормонство, як говорив у ХІХ столітті лідер Церкви Ісуса Христа святих останніх днів Б.Г. Робертс, навчає, що «бути рівним Богу — це не зазіхання на чуже»311. Навіть нині мормони загалом вірять, що гідно проживши це життя, «у наступному вони самі набудуть божественної природи»312.
У свій невимушений спосіб мормони зберігають майже надприродну переконаність в існування життя після смерті. Вони сприймають свої родини як організовані божественною волею спільноти313, яким судилося бути разом не лише зараз, а й потім. На них чекає особливий, третій рівень небес — «Царство Небесне». Ті, хто прийняв повне (за інтерпретацією мормонів) Євангеліє, вічно житимуть там, разом зі своїми земними родинами.
Однак найважливішим елементом вищості мормонів нині є моральність. Коли йдеться про ставлення до мейнстримових американських переконань і «сімейних цінностей», мормони повністю перехопили історичну ініціативу. Упродовж майже всього ХІХ століття вони відверто сповідували полігамність. Ба більше, рання мормонська ідеологія нібито сприймала кількість жінок як показник величі чоловіка і його наближеності до божественного314. (У Бриґама Янґа було приблизно від двадцяти семи до п’ятдесяти п’яти дружин315, у Сміта, мабуть, тридцять316, однак дехто стверджує, що за останні три роки свого життя він уклав вісімдесят чотири нові небесні союзи). Під сильним тиском уряду Сполучених Штатів у 1890 році Церква нарешті відмовилася від полігамії та у 1904 році317 зреклася її ще раз.
Допоки мормони сповідували полігамію, американці могли дивитися на них як на розпусних аморальних збоченців. Нині вже мормони зі своїми поміркованими родинами і милими дітьми можуть вважати Америку розпусною і аморальною318. З позиції Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, як говорить Клаудіа Бушман, мормонство — це «осередок моралі у світі морального занепаду»319.
Отже, нині мормонське відчуття винятковості меншою мірою зосереджене на божественному призначенні Америки і набагато більшою — на моральності та місії. Якщо ви сидите у недільній школі у мормонській церкві, ви цілком можете почути, як діти співають: «Я — дитя Бога, / Він послав мене сюди»320. Гімн, покликаний донести до мормонських дітей їхні особливі стосунки з Богом, утілює ідею і божественного батьківства, і божественної місії. Кожне покоління мормонів навчають того, що світ чекав саме на них. Упродовж шести тисяч років Бог тримав свій «особливий скарб» при собі, чекаючи нинішнього моменту, щоб помістити його на Землю і спокутувати гріхи людства. Президент Церкви Езра Тафт Бенсон у 1980–1990-х роках говорив юним мормонам:
Протягом майже 6000 років Бог тримав вас, більшість із вас, при собі, щоб ви з’явилися на Землі в останні дні перед Другим Пришестям Господа… Бог до останнього етапу беріг декого зі Своїх найсильніших дітей, і вони допоможуть тріумфально вирушити у Царство… адже ви — покоління, яке має бути готове до зустрічі зі своїм Богом321.
Улітку 2012 року популярний блогер, радіоведучий і власник YouTube-каналу Пепе Біллете опублікував пост під заголовком «Я не латиноамериканець, я не іспаномовний, я американець кубинського походження!»:
Не знаю, як вам, pero[23] мені щоразу, коли я чую, як мене називають «іспаномовним» або «латиноамериканцем», dan ganas de meterle una pata por culo a alguin[24]. Моя відповідь завжди однакова… Я американець кубинського походження, ти, comemierda[25]!
Oye[26], єдине, чим я пишаюся більше за проживання в Маямі, — це те, що я американець кубинського походження322.
Після тиради про те, що термін «іспаномовні» ніколи не застосовують щодо справжніх іспанців, яких називають європейцями, Пепе продовжив:
24
Ідіоматичний вислів «Dan ganas de meterle una pata por culo a alguin» перекладається з іспанської мови як «Хочеться дати комусь копняка під зад». Замість «alguin» має бути «alguien».
25
Цей кубинський вислів перекладається буквально як «гівноїд», та загалом він відповідає словам «ідіот», «придурок» або «недоумок».