Для завершення цього розділу пасуватиме опис можливості занепаду групи. У 2012 році видавець The American Conservative Рон Унз зібрав приголомшливі статистичні дані, які засвідчували нещодавнє «стрімке зниження академічної успішності євреїв». Вдаючись до відверто неточного аналізу прізвищ, Унз стверджував, що кількість євреїв серед переможців математичної олімпіади в Америці впала з 40% у 1970-х роках до 2,5% після 2000 року. Між 1950 і 1990 роками єврейські старшокласники становили приблизно 25% фіналістів престижного загальноамериканського конкурсу талантів від Intel, а починаючи з 2010 року — лише 7%. На олімпіадах з фізики ще у 1990-х роках 25% учасників з найвищими результатами були євреями, а впродовж останнього десятиліття — лише 5%865.
Якщо успішність у навчанні євреїв знижується — нехай навіть не так разюче, як запевняє Унз (багато хто критикував його методологію і намагався показати перебільшення в його цифрах), — то це падіння перекреслить віру багатьох людей у те, що євреї краще навчаються з тієї простої причини, що в них вищий коефіцієнт інтелекту. Натомість зниження досягнень може цілком узгоджуватися з теорією Трьох сил866.
Три сили і твердження про високий IQ євреїв аж ніяк не взаємовиключні. Якби євреї справді мали вищий середній IQ — а це не доведено[48], — то це безпосередньо живилоб відчуття вищості євреїв, зміцнюючи їхні Три сили. Однак високим IQ євреїв неможливо пояснити їхній успіх. Повторимо: дослідження раз у раз доводили, що IQ не єдиний чинник успіху870. Без мотивації IQ важко проявити. Драйв дає змогу прогнозувати досягнення надійніше, ніж IQ, а Три сили генерують драйв.
Однак група може втратити драйв, на відміну від IQ, упродовж лише одного покоління. Якщо бодай трохи озиратися на піднесення і падіння інших успішних груп в Америці, то євреї давно вже в черзі на вибування.
Іммігрантського успіху в Сполучених Штатах майже завжди вистачає лише на два покоління. У більшості груп іммігрантів — включно з азійцями, африканцями, латиноамериканцями і темношкірими вихідцями з Карибських островів — починаючи з третього покоління відбувається занепад. Навіть в успішних групах азійських іммігрантів «студенти у першому і другому поколіннях перевершують білих у навчанні, а третє покоління азійських студентів уже не краще за білих». І саме це прогнозує теорія Трьох сил: асиміляція й успіх зменшують загроженість і розхитують інші культурні чинники, які штовхали до успіху перше і друге покоління871. Нині переважна більшість євреїв у Сполучених Штатах — американці у третьому, четвертому і п’ятому поколінні872. Більшість із них — діти юристів, лікарів, банкірів й інших висококваліфікованих професіоналів, і вони порівняно убезпечені і фінансово873, і у своїй американській ідентичності874.
Беллоу і Рот — які творили «єврейсько-американську»875 літературу, де серед героїв переважали євреї, що говорили єврейськими голосами, — поступилися місцем Метью Вайнеру, який створив «Безумців»876. Тепер заможні американські євреї вже не аутсайдери, на відміну від своїх предків-іммігрантів. Вони мають готуватися до, здається, невідворотної траєкторії Трьох сил, що хилиться до занепаду, — подібно до зображеного у «Безумцях» істеблішменту БАСПів наприкінці 1950-х років877.
Однак існує можливість, що завдяки унікальній історії євреїв їхні Три сили менше залежать від іммігрантського статусу і стійкіші навіть до багатства. У жодній іншій групі поєднання відчуття вищості та загроженості не відігравало такої значущої ролі для історичної ідентичності. Нехай у сучасній Америці євреї — частина економічної та культурної еліти, однак вони ще пам’ятають євреїв Веймарської Республіки, так само заможних і асимільованих878. І навіть якщо євреї у Сполучених Штатах вже не бояться переслідувань, Ізраїль — з яким американські євреї часто відчувають майже етнічну спорідненість879 — все ще оточений 220 мільйонами людей, серед яких багато хто кидає виклик праву на існування цієї країни, а дехто — відкрито закликає її знищити880.
48
Часто цитовані, але не всіма прийняті дослідження IQ показали вищі результати у євреїв-ашкеназі (але не у сефардів). Середній показник становив 108-115 пунктів (порівняно із середнім для Сполучених Штатів показником 100)867. У медіа вищий показник ашкеназі зазвичай пояснюють теорією про століття антисемітських обмежень у середньовічній Європі, коли єврейський розум зазнав «природного відбору». Усунені від звичайних ремесел євреї могли вижити лише за умови спритності у торгівлі, лихварстві й інших видах діяльності, «якими люди з IQ нижче 100 просто не могли займатися»868. Багатші (а отже, розумніші) євреї мали більше дітей, а менш розумні хрестилися, щоб вижити. Іронія полягає в тому, що за цією теорією, одні й ті самі гени виплекали розум ашкеназі та хворобу Тея — Сакса й інші «єврейські патології». Нині ці твердження лишаються дискусійними і їх бурхливо обговорюють. «Це сумнівна генетика і сумнівна епідеміологія», — сказав знаменитий генетик на сторінках відомої газети. Історик висловився ще обережніше: «Я оцінив би це дослідження як нісенітницю»869. Інші коментарі були поблажливішими. Джерела подано у прикінцевих примітках.