Трилогія смерті

— Гадаєте, вона повернеться?

— Із голубами на обох раменах або ж із вістрями блискавиць.

Отець Реттіґан провів мене до порталу собору.

— Який вигляд вона має? Скидається на сирену, котра заманює своїм співом рокованих корабельників, аби ті потонули у морських глибинах. Невже ви той самий знедолений, приречений моряк?

— Ні, всього-на-всього людина, яка пише про пожильців Марса, отче.

— Сподіваюся, що їм поталанило більше, ніж нам. Постривайте! Милий Боже, було ще щось, що вона сказала. Вона приєднується до нової церкви. І, можливо, не повернеться більше, тож мої вуха не в’янутимуть.

— До якої церкви, отче?

— Китайської. Китайської і Граумана. Чим вам не церква?![109]

— Для багатьох так воно і є. Коли-небудь були там?

— Дивився «Цар царів»,[110] щоправда, зовнішній двір мене вразив значно більше, ніж сам фільм. Схоже на те, що ви збираєтеся зірватися з місця і чкурнути кудись.

— До нової церкви, отче. Китайської, храму Граумана.

— Тримайтесь осторонь слідів на сипучих пісках. Чимало грішників погрузло там. До речі, який фільм у прокаті?

— Еббот і Костелло у стрічці «Джек і бобове стебло».[111]

— Плач та й годі.

— Плач та й годі, — я помчав щодуху.

— Пам’ятайте про хиткі піски! — докинув навздогін отець Реттіґан, коли я уже проминув двері.

Розділ шістнадцятий

Ширяючи простором міста, я почувався повітряною кулею, вщерть наповненою Величезними Сподіваннями. Крамлі методично штурхав ліктем, аби на мить втихомирити, остудити мене. Але ми за будь-яку ціну мали дістатися до іншої церкви.

— Церква! — бурчав Крамлі. — 3 якого це, цікаво, часу подвійний кіносеанс прийшов на зміну Отцю, і Сину, і Духові Святому.

— Від появи «Кінг-Конга»! Ось відколи! Тисяча дев’ятсот тридцять другого року. Фей Рей[112] поцілувала мене в щічку.

— Свята макрель! — Крамлі ввімкнув автомобільне радіо.

— Опівдні, — сказав голос. — На Маунт-Лоу.

— Послухай! — мовив я. — Таке враження, ніби брила льоду в животі застрягла.

Голос вів далі: «Смерть… поліція… Кларенс Реттіґан… жертва…» Як статичний заряд: «Чудернацький випадок… жертва задушена, розчавлена… старі газети. Пригадуєш братів із Бронкса?[113] Як назбирані стопи старої преси воднораз обвалились і припечатали їх? Газети…»

— Вимкни радіо!

Крамлі послухався.

— Вбога заблудла душа, — промовив я.

— Чи був він справді тією заблукалою душею!

— Те, що хтось збивається на манівці, не означає, що не можна повернути голоблі.

— Хочеш повз проїхати?

— Аякже, їдь, — з нетерплячки здійняв шум я.

— Ти ж про нього ні сном ні духом не відав, — завівся Крамлі. — З чого б цей гамір?

Остання, машина залишала місце злочину. Фургон із моргу погнав звідти значно раніше. Єдиний поліцейський чатував на мотоциклі біля підніжжя Маунт-Лоу. Крамлі висунув голову з вікна.

— Щось може перешкодити нам дібратися на гору?

— Хіба що я, — відповів офіцер. — Але я вже також змотую вудочки звідси.

— Були репортери?

— Ні, не варто, щоб приїздили.

— А й справді, — невдоволено буркнув я.

— Гаразд, гаразд, — згідливо проказав Крамлі. — Почекай, я лишень впишу десь цю кляту машину, а тоді хоч клубками шерсті відригуй.

Я почекав, а потім мовчки похнюпився.

Поліцейський на мотоциклі від’їхав, день наближався до вечора, ми поволі добиралися до зруйнованого храму Карнака, знищеної Долини Царів, втраченого Каїра. Принаймні так я охрестив це все дорогою.

— Лорд Карнарвон відкопав царя, ми ж ховаємо царя. Я й сам не відмовився б від такої могили.

— Булл Монтана,[114] — мовив Крамлі. — Він був борцем і ковбоєм водночас. Булл.

На вершечку схилу, як виявилося, не було жодних руїн, лише зведена із газет величезна піраміда, яку розчищав бульдозер; правда, водій не знав, що робить. Хлопець, який брикав на цій чортопхайці на колесах, був далекий від того, що за плоди пожинає: протести Херста[115] у двадцять дев’ятому році й виливи Маккормака у «Чикаго Триб’юн»[116] у тридцять другому. Рузвельт, Гітлер, Крихітка Роуз Марі,[117] Марі Дресслер,[118] Аймі Семпл Макферсон[119] поховані не раз, а двічі, й відтепер вічно зберігатимуть мовчанку. Терпець урвався, і я залаявся.

109

Ідеться про Китайський театр Граумана, розташований на бульварі Голлівуд (Лос-Анджелес), зведений за проектом Сіда Граумана. У ньому відбуваються прем’єри здебільшого голлівудських кінострічок. Невипадково саме перед цією будівлею вимощена Алея слави, яку прикрашають відбитки рук та ніг багатьох кінозірок.

110

«Цар царів» — американська кінострічка Ніколаса Рея 1961 року, знята на основі біблійних розповідей про Ісуса, що повністю охоплюють Його життя — від народження до розп’яття.

111

«Джек і бобове стебло» (або «бобове дерево») — сімейна комедійна кінокартина, створена на основі відомої казки. Знята за участю найвідомішого комедійного тандему 1950-1960-хх років Бада Еббота та Лу Костелло.

112

Фей Рей (1907–2004) — американська кіноактриса канадського походження. Увійшла в історію кінематографа завдяки виконанню головної ролі (Енн Дерроу) в одному з найпопулярніших фільмів ХХ-го століття — «Кінг-Конг».

113

Бронкс — одне з п’яти боро (адміністративних одиниць, утворених на основі округу) Нью-Йорка.

114

Булл Монтана (1887–1950) — італо-американський єдиноборець, актор. Своє справжнє ім’я Льюїс замінив на незвичне Булл, що в перекладі означає «бик», для підкреслення міці.

115

Херст — видавничий трест, який заснував ще у 1887 році Вільям Херст (1863–1951). Первинно це була «газетна компанія». Сьогодні у підпорядкуванні корпорації — щоденні та щотижневі газети, журнали, телебачення, інтернет-видання.

116

«Чикаго Триб’юн» — щоденна газета, заснована у Чикаго в 1847 році. Попри зроблені ще на початку видання гучні заяви стати найзнаковішою газетою у світі, втілити задумане так і не вдалося.

117

Крихітка Роуз Марі (Мазета; 1923–2017) — американська актриса та співачка, під цим псевдонімом почала виступати на сцені трирічною.

118

Марі Дресслер (1868–1934) — канадо-американська сценічна й екранна актриса, працювала у комедійному жанрі в еру німого кіно і за часів Великої депресії.

119

Аймі Семпл Макферсон (1890–1944) — євангелістська проповідниця, яка вперше використовувала засоби масової інформації для привернення уваги більшої кількості людей. Проводила публічні демонстрації зцілення через віру перед великим натовпом.