Що згаданий шукач був учнем якогось равина-філософа{888}, чиє ім’я не визначено.
Чи були згадані інші анапокрифічні уславлені сини закону й діти обраного та відкинутого племені?
Фелікс Бартольді Мендельсон (композитор), Барух Спіноза (філософ), Мендоза{889} (боксер), Фердинанд Лассаль (реформатор і дуелянт).
Які віршові фраґменти давньоєврейською та давньоірландською мовами були, з модуляціями голосу й з перекладом тексту продекламовані гостем господареві й господарем гостеві?
Стівеном: suil, suit, suil arun, suil go siocair agus, suil go cuin (іди, іди, іди своїм шляхом, іди безпечно, йди обачно).
Блумом: Kifeloch, harimon, rakatejch m’baad l'zamatejch (твої ланіти поміж твоїх кіс мов половинки гранатового яблука[443]).
Як вони здійснювали графічне зіставлення звукових символів обох мов, додатково до усного порівняння?
На передостанній чистій сторінці книжки низької літературної вартости із заголовком «Принади гріха» (яку видобув Блум, зманіпулювавши нею так, що її горішня обкладинка законтактувала з площиною стільниці), за допомогою олівця (наданого Стівеном), Стівен написав ірландські літери, відповідні латинським g, е, d, m, простим і зміненим, а Блум, своєю чергою, написав єврейські літери гімел, алеф, далет і, не мавши у своєму розпорядженні мем, замінив його буквою коф, пояснивши їхні арифметичні значення як порядкових і кількісних числівників, а саме: 3, 1, 4 і 100.
Були обізнаності обох їх у кожній з цих мов, мертвій і відроджуваній, теоретичними чи практичними?
Теоретичними, через обмеженість синтаксисом і деякими випадковими граматичними правилами і практичне вилучення словникового запасу.
Які точки дотику існували поміж цими мовами й поміж народами, що розмовляли ними?
Наявність гуттуральних звуків, діакритичних придихів, вставних і службових літер в обох мовах; їхня прадавність, позаяк обидві викладалися через 242 роки після потопу на землі Сеннаар, у семінарії, заснованій Феніусом Фарсахом, нащадком Ноя, прародителя Ізраїля, і предком Гебера й Геремона, прабатьків Ірландії{890}; їхні археологічна, гомілетична, топономастична, історична та релігійна літератури, в тім числі писання равинів та ірландських анахоретів, Тора, Талмуд (Мішна й Гемара), Массор, П’ятикнижжя, Книга Бурої Корови, Книга Баллімот, Вінець Гаута, Книга з Келса; їхнє розсіяння, переслідування, виживання й відродження; витіснення їхніх синагогальних і церковних обрядів у гетто (абатство Святої Марії) і в мирський дім (харчівня Адама і Єви); заборона їхнього національного вбрання в карних кодексах та указах про одежу євреїв; відновлення царства Давидового в Ханаані й можливість політичної автономії чи передачі влади в Ірландії.
Який гимн почасти проспівав Блум у сподіванні цього сукупного, етнічно незводимого звершення?
Чому спів урвався після цього двовірша?
Внаслідок недосконалої мнемотехніки.
Чим виконавець відшкодував цю недосконалість?
Вільним переказом змісту цілого тексту.
У дослідженні якого предмету поєдналися їхні взаємні розмисли?
Неухильного спрощення, простежуваного від єгипетських епіграфічних ієрогліфів до грецької й латинської абеток і до передбачення сучасної стенографії та телеграфного коду в клинописові (семітському) і в квінтофігурному паличковому письмі огам (кельтському).
Чи уволив гість господареву волю?
Подвійно, написавши своє ім’я ірландськими й латинськими літерами.
Які були слухові враження Стівена?
У проникливому стародавньому мужньому незнайомому наспіві йому вчулося втілення минулого.
Які були у Блума зорові враження?
У жвавій юній знайомій чоловічій постаті йому побачилася напередвизначеність майбутнього.
Які були квазіодночасні у Стівена з Блумом вольові квазівідчуття прихованих особистостей?
У Стівена — зорове: традиційний образ іпостаси, описаний Іоанном Дамаскіном{892}, Лентулом Романом та Єпіфанієм Монахом як лейкодермічний, сесквіпедальний, із виннобарвною чуприною.