{954} намагалася угадати чи з почерку чи з мови марок штампів пам’ятаю наспівувала чи приколоти білу троянду й все хотіла перевести дурні старі ходики щоб проискорити час він був перший чоловік що поцілував мене під Мавританським муром подруга моїх юних літ я й тями не мала що то воно таке цілуватися аж поки він ковзь язиком до мене в рот а його рот був юний і мов цукерка я притулялася кілька разів до нього коліном намацуючи дорогу що ж я говорила йому жартувала ніби заручена з сином іспанського дворянина на ім’я Дон Мігель де ла Флора й він повірив і що я маю вийти за нього заміж через 3 роки в жарті завжди є частка істини ось квітка що розцвітає дещо я йому про себе сказала правильно щоб дати уяві поживу іспанські дівчата йому не подобались гадаю котрась із них дала йому одкоша він зі мною весь розпалився пом’яв мені всі квіти на грудях що сам приніс не вмів рахувати песети й перрагорди аж поки я його навчила сказав що родом із Каппоквіна{955} на Блеквотері але це тривало надто недовго а потім напередодні його від’їзду в травні так це було у травні коли народився спадкоємець в іспанського короля{956} я завжди така навесні мені б хотілося щорік нового кавалера аж на самім вершечку скелі під гарматою біля башти О’Гари я розказала йому як у неї вдарила блискавка та про старих берберійських мавпочок посилають їх у Клафам{957} безхвостих гасають одна в одної на спині місіс Рубіо вона була з корінних місцевих вони крадуть курчат з Інсової ферми й кидаються камінцями коли підійдеш близько він усе дивився на мене на мені була та біла блузка на 2 ґудзики розщібнута на грудях щоб його підохотити але не занадто бо вони в мене якраз почали кругліти я сказала стомилася ми прилягли на затишній галявинці під ялинами{958} дика місцина певне то найвища скеля на світі ґалереї каземати й ті моторошні урвища та печера святого Михаїла де звисають бурульки чи як там вони називаються і східці і весь бруд липне тобі до черевиків я впевнена оцією дорогою мавпи й переправляються попід морем в Африку після смерти кораблі вдалині мов цяцьки той проходив на Мальту еге ж море та небо і можеш робити все що завгодно лежати скільки хочеш він гладив їх через блузку вони люблять цим займатися округлості їх ваблять я схилилась над ним притулилася новим капелюшком із рисової соломки щоб трохи її прим’яти з лівого боку обличчя моє гарніше блузка розкрита задля його останнього дня а на ньому сорочка прозора і груди його рожевіли крізь матерію в якийсь момент йому захотілось доторкнутися до моїх своїми але я не дозволила він страшенно зажурився боялась по-перше ніколи не знаєш чи сухоти чи залишить embarazada[462], нагородить дитиною та стара служниця Інес казала мені що коли навіть одна краплина потрапить у тебе і того буде досить потім я пробувала Бананом але злякалася що відламається й десь там у мені зостанеться еге ж якось-то дістали з однієї жінки що в ній було роками вже все покрилося верствою соли вони просто шаленіють так їм кортить залізти туди звідки вони вискочили на світло їм завжди здається ось це ще недосить глибоко а потім ти не потрібна до наступного разу еге ж це тому що там увесь час таке дивне й приємне відчуття а чим у нас тоді скінчилося так О так я витягла його та спрямувала в мою хустинку вдавала ніби сама не розпалилась але ноги розсунула хоча залізти під нижню спідницю я б йому не дозволила бо верхня розщібалася збоку замучила його до смерти спочатку добряче розлоскотавши я любила дражнити того пса в готелі рррр гавгавгав очі його були заплющені а нижче нас пурхала пташка він був сором’язливий та мені все одно подобалося що йому подобається коли отак постогнуєш того ранку я змусила його зашарітись коли схилилася над ним отак потім розщібнула йому й визволила його знаряддя та залупила ту шкірку а в нього там посередині ніби очко у чоловіків унизу все на Ґудзях тільки не з того боку Миленька Моллі{959} звав він мене а як його звали чи не Джек Джо Гаррі Мулвей здається так він був лейтенант досить гарний голос сміхотливий тож я пішов у теє то як його у нього все було теє то як його носив вусики а ще обіцяв повернутись Господи мені це все ніби тільки вчора і навіть якщо я буду заміжня я неодмінно дозволю йому це і я обіцяла так клянусь зараз я б негайно йому віддалася можливо він помер чи його вбито чи він уже Капітан або адмірал майже 20 літ промайнуло якби я сказала галявинка під ялинами то він би якби підійшов іззаду й затулив мені очі руками вгадай хто я я б його впізнала він-бо досі ще молодий близько 40 мо’ оженився на якійсь дівчині з блеквотеру чорної води і геть змінився вони всі змінюються коли порівняти з жінками у них характер удвічі слабкіший за жіночий вона й знати не знає чим я займалася з її любим мужем іще коли він і не чував про неї до того ж серед білого дня можна сказати на очах у всього світу тож могли про це й написати в