Про одяг
На тіло солярії надягають білу сорочку, а на неї вбрання, що править одночасно за блузу й штани. Пошите воно без складок, розрізане згори від плечей до гомілок. З одного боку розрізу попришивані петельки, з другого — гудзики, на які вони застібаються. Штани закінчуються підв’язками при самих кісточках. На ноги взувають довгі, що сягають до половини литок, шкарпетки з пряжками, а на них черевики. Поверх усього вдягають плащ. Одяг сидить на них вигідно й гарно; коли зняти плащ, дуже докладно окреслюється вся постать, так що ніякої вади приховати неможливо. Одяг міняють чотири рази в рік, тобто коли сонце вступає в знак Овна, Рака, Терезів і Козерога[227]. При розподілі одягу лікарі й комірники зважають на роботу і потреби громадян. Аж дивно, які великі в них запаси всілякого необхідного одягу, теплого і легкого, залежно від пори року. Увесь одяг білого кольору, і перуть його щомісяця лугом або милом та іншими засобами.
Перший поверх будинків відведено під майстерні, кухні, комори, склади харчів, зброярні, їдальні й лазні. Можна митися також біля колон перистилів, звідки брудна вода стікає жолобами у водостічні канали. У кожному поясі є фонтани; вода, підведена трубами, б’є з них за допомогою особливого пристрою. Крім джерельної води, вони користуються і дощовою, що збирається на дахах і стікає наповненими піском трубами у цистерни. Купаються вони часто — за вказівками лікаря й керівника. Ремісники роблять свою роботу внизу, під аркадами, а вчені працюють нагорі, на балконах і галереях, де висять знамениті картини; богослов’я вивчають у храмі. При входах у будинки і на виступах міських мурів приладнані сонячні годинники, дзигарі й прапорці, що показують час і напрямок вітру.
Чернець
Розкажи мені про дітородіння.
Генуезець
Про дітородіння і батьківське виховання
Жодна жінка не сміє вступати в статеві зносини з чоловіком до дев’ятнадцяти років, чоловікам не дозволяється мати потомство, поки їм не виповниться двадцять один рік, а якщо хто слабої будови тіла, то й більше. Декому дозволено й до цього терміну заходити в стосунки з жінками, але тільки з безплідними або вагітними, щоб ніхто не допускав протиприродних збочень. Начальники і начальниці старшого віку дбають про задоволення статевих потреб більш хтивих і збудливих представників молоді, дізнаючись про їхні потаємні бажання з довірчих розмов або під час гімнастичних вправ. Проте дозвіл розпочати статеві зносини дає тільки головний керівник у справах дітородіння — цю посаду займає досвідчений лікар, підпорядкований Любові, одному з трьох співправителів Сонця. Тим, кого викрили в розпусті, виносять догану і змушують носити протягом двох днів прив’язані до шиї черевики на знак того, що порушено природний порядок, тобто все стало догори ногами. Якщо хтось скоїть такий гріх удруге, може дійти навіть до кари смертю. Ті, хто втримується від статевих зносин до двадцяти одного року, тим-паче до двадцяти семи, користуються великою пошаною й славляться публічно на зборах. Оскільки під час гімнастичних занять у палестрі чоловіки і жінки виступають голими, як це було у стародавніх спартанців, то наставники можуть визначити, хто здатний для злягання, хто млявий, а також які чоловіки та жінки будовою тіла найкраще підходять одне одному. Потім, після ретельного омивання, їм дозволяється мати статеві зносини кожної третьої ночі. Ставні й вродливі жінки паруються лише із ставними і сильними чоловіками, опасисті — з худорлявими і, навпаки, худорляві — з повнотілими, щоб вони добре і з користю доповнювали одне одного. Надвечір приходять хлопці і стелять їм ліжка, відтак вибрані пари ідуть спати згідно з наказом наглядача і наглядачки. Злягаються вони лише перетравивши їжу і після молитви богу Всевишньому. У спальнях стоять гарні статуї славнозвісних чоловіків, жінки повинні їх споглядати[228], а тоді, звернувши крізь вікно погляд у небо, просити бога про гарне потомство. До години злягання пари сплять нарізно в окремих кімнатах. У визначений час наглядачка відчиняє двері обох кімнат. Цю годину визначають астролог і лікар[229], які намагаються вибрати час, коли Венера і Меркурій перебувають на схід від Сонця в доброзичливому домі в доброму аспекті Юпітера, а також Сатурна і Марса або поза їхніми аспектами. Особливо корисні Сонце і Місяць, які здебільшого бувають афетами[230]. Полюбляють також Діву в гороскопі[231], але стежать за тим, щоб у куті не було шкідливих планет, тому що вони заражають у квадратному і протилежному аспекті всі кути, від яких залежить основа життєвої сили і щастя людини у відповідності до гармонії всесвіту в цілому і його частин. При народженні дитини вони звертають увагу не стільки на супровід у розташуванні планет[232], скільки на хороші аспекти. На супровід зважають при заснуванні міста й коли встановлюють новий закон, але уважно стежать, щоб панівними планетами не виявилися Марс і Сатурн, крім тих випадків, коли ці планети займають якнайкраще положення. Беруть вони також до уваги розташування нерухомих зірок.
228
Думка, що зображення, на яке задивилася жінка при зачатті, може впливати на зовнішність потомства, зустрічається в античній літературі. Так, у романі Геліодора «Ефіопіка» (III ст.) ефіопська цариця, народивши білолицю дочку, пояснює це тим, що вона «під час статевих зносин з чоловіком задивилася на статую Андромеди».
229
Вчення астрології полягало в тому, що в момент, коли на світ з’являється дитина, небесні світила мають на неї вплив, визначаючи фізичні, розумові й морально-етичні якості немовляти. Цей вплив залежав від того, як буди розташовані планети в хвилину народження дитини щодо знаків зодіаку, тобто дванадцяти сузір’їв, серед яких Сонце рухається протягом року. Від цього нібито й залежало майбутнє людське життя. Вплив небесних світил на людину залежав від: 1) природи самих планет, 2) їх розміщення в системі зодіаку, 3) їх аспектів. До благотворних планет зараховувались Сонце, Юпітер, Венера й Місяць, до лиховісних — Марс і Сатурн, а Меркурій належав до байдужих. Для астрологічних спостережень небосхил, тобто «коло генітури», по якому рухається зодіак із своїми сузір’ями, був поділений на 12 рівних частин, званих «небесними домами». Доми ці мали свої назви. Перший дім — це дім життя, другий — багатства, подальші називалися домами братерства й дружби, узів споріднення, дітей, здоров’я (за іншими поглядами, пороків), шлюбу, смерті й спадкування, релігії і подорожей, почестей, заслуг, ворожнечі й неволі. Найсильнішим був вплив першого та десятого домів.
У склад зодіаку, тобто сукупності розміщених уздовж екліптики 12 сузір’їв, названих іменами переважно тварин, входили: Овен, Телець, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козерог, Близнята, Водолій і Риби. Від кожного з них можна вписати в зодіакальне коло рівнобічний трикутник, квадрат, шестикутник або провести діаметри кола. В такий спосіб утворяться аспекти, тобто положення, в яких Сонце, Місяць та інші планети перебувають відносно себе самих. Таких аспектів звіздарі розрізняли п’ять: квадратний, або квадратура (коли два небесні тіла перебувають у двох сусідніх кутах квадрата, вписаного в це коло), і протилежний (діаметральний), або опозиція (коли два небесні тіла віддалені від себе на 180°),— ці аспекти приносили лихо; трикутний (тригональний) і шестикутний (секстильний) віщували щастя, п’ятий аспект — сполучення (коли дві планети наблизились між собою на невелику відстань), не виражав пі лиха, пі добра. Якщо для прикладу за вихідну точку взяти сузір’я Козерога, то воно перебуває в протилежному аспекті з Раком, в трикутному — з Тельцем і Дівою, в квадратному — з Овном і Терезами, в шестикутному — з Рибами і Скорпіоном.
230
Астрологи уявляли життя людини як рух, зумовлений силою початкового поштовху, або «пуску» (гр. aphesis). Пущене в рух, немов стріла з лука, воно залежало від панівної в даний момент планети, яка, немов лучник — афета (гр. aphetes), пускала в політ життя й перебувала на одній з п’яти точок кола генітури. Афетами могли бути Сонце чи Місяць, а інші планети — лише в тому разі, якщо ні Сонце, ні Місяць не перебували ні в одному з «афетичних місць».
231
Сузір’я Діви в гороскопі, тобто на східному краї обрію. Основні точки кола генітури були: «схід», або гороскоп, верхній пункт, і «захід» — пункт зіткнення кола генітури з обрієм.
232
Супровід — термін, уживаний в астрології на означення планет, які містяться близько одна від одної і рухаються в одному напрямку.