Выбрать главу

Для опису економічних джерел та ідеології неолібералізму я скористався книгою Роберта Бреннера «Економіка глобальної турбулентності» (The Economics of Global Turbulence, Verso, 2006). Основну роль Маргарет Тетчер і Франсуа Міттерана описує Пітер Голл у книзі «Управління економікою: політика державного втручання у Великій Британії та Франції» (Governing the Economy: The Politics of State Intervention in Britain and France, Oxford University Press, 1986). Аналізуючи єврокризу та початок Великої рецесії в Європі, я також удався до новіших робіт Голла, зокрема есею «Різновиди капіталізму та єврокриза» (Varieties of Capitalism and the Eurocrisis), опублікованого у West European Politics за серпень 2014 року. Завдяки колонкам Пола Круґмана в The New York Times я вперше усвідомив, що запровадження євро завело Європу в глухий кут. Специфічну роль профіциту торгового балансу в Німеччині я осягнув завдяки «Додаткам» у книжці Майкла Петтіса «Велике відновлення балансу: торгівля, конфлікт та небезпечний подальший шлях світової економіки» (The Great Rebalancing: Trade, Conflict, and the Perilous Road Ahead for the World Economy, Princeton University Press, 2013). Петтіс також написав цікавий есей про Грецію, Іспанію та кризу єврозони «СІРІЗА та французька контрибуція 1871—73 рр.[377]» (Syriza and the French Indemnity of 1871—73) у своєму блозі (http://blog.mpettis.com/2015/02/syriza-and-the-french-indemnity-of-1871-73/). Про інші важливі книжки та статті див. примітки.

Для відстежування політики Європейського Союзу є два безцінних джерела — Social Europe (socialeurope.eu) та Open Democracy (opendemocracy.net). Артур Ґолдгаммер обізнаний у «французькій політиці» (artgoldhammer.blog-spot.com), а Майкл Тенджимен — в іспанській (progres-sivespain.com). Одне з найкращих джерел щодо лівого популізму в Греції та Іспанії — журнал New Left Review. У номері за травень—червень 2015 року вміщено інтерв’ю з лідером «Подемос» Пабло Іґлесіасом. Також у книжці «Подемос: в ім’я народу» (Podemos: In the Name of the People, Lawrence & Wishart, 2016) можна прочитати діалоги про популістську політику головного стратега партії Іньїго Еррехона із Шанталь Муфф. Я також скористався аналітикою Джеймса Ґелбрейта щодо грецької кризи, викладеною в його останній книжці «Ласкаво просимо до отруєної чаші: руйнування Греції та майбутнє Європи» (Welcome to the Poisoned Chalice: The Destruction of Greece and the Future of Europe, Yale University Press, 2016).

Джон Б. Джудіс — один із найавторитетніших політичних журналістів та аналітиків у США, автор кількох книжок—досліджень сучасної глобальної політики, колишній старший редактор The New Republic, а нині автор The National Journal. Писав статті для The New York Times Magazine, Mother Jones і The Washington Post. У своїй книжці «Великий вибух популізму», що стала абсолютним бестселером, він розповідає, наскільки важливо розуміти природу популізму й роль інформаційних технологій у сучасній політиці.

Як економічна криза змінила світову політику? Що відбувається в глобальній політиці? Чи можна скласти теперішні події в політичному світі в один-єдиний пазл? Чому на виборах перемагають популісти?

Джон Б. Джудіс детально й захопливо пояснює, як сприймати і як зрозуміти сучасний сплеск популізму, яку роль у політиці відіграють інформаційні технології та як вибори в будь-якій країні впливають на світову політичну систему.

АБСОЛЮТНИЙ БЕСТСЕЛЕР ІЗ МІЛЬЙОННИМИ ПРОДАЖАМИ!

ОДНА З КРАЩИХ КНИЖОК 2016 РОКУ ЗА ВЕРСІЄЮ BLOOMBERG!

«Великий вибух популізму» — це, беззаперечно, проникливий аналіз ключового явища сучасної політики — зростання популізму і правого, і лівого штибу. Здобутки Джона Б. Джудіса годі перевершити. Він ідеальний автор для висвітлення обраної теми і з роботою впорався блискуче, У книжці розглянуто сучасні тенденції, зокрема й зростання популярності Дональда Трампа, в історичній перспективі. Джудіс наголошує на вирішальній ролі рецесії 2008 року щодо дискредитації неоліберального курсу і тут, і в Європі. Цю книжку слід прочитати.

Томас Едсолл, колумніст New York Times
вернуться

377

5 млрд франків контрибуції, яку Франція виплатила Німеччині після поразки у Франко-Прусській війні. (Прим, перекл.)