Чотири стабілізатори Ракети утворюють хрест — також мандалу. Номер один показує, куди вона полетить. Два — це тангаж, три — рискання і крен, чотири — тангаж. Кожна пара протилежних стабілізаторів працювала разом і рухалася у протилежних смислах. Єдність протилежностей. Ви розумієте, чому нам могло здаватися, наче вона з нами розмовляє, навіть якщо ми не ставили її на стабілізатори і не поклонялися їй, але вона чекала на нас, коли багато років тому ми прийшли на північ, до Німеччина… навіть спантеличені й позбавлені коріння, ми вже тоді знали, що наша доля пов’язана з її долею. Що нас обминуло військо фон Трота, аби ми могли знайти Агрегат.
Слотроп віддає йому мандалу. Сподівається, що подіє, як мантра, якої навчив його Енціан — mba-kayere (я обійдений), mba-kayere… оберіг проти Марві на сьогодні, проти Чичеріна. Мезуза. Надійна перепустка крізь лиху ніч…
Шварцкомандо виловили Ахтфадена, зате Чичерін запопав Нерріша — йому це коштувало дер Шпрінґера, трьох покусаних бійців на лікарняному ліжку та розірваної артерії — Нерріш намагався відійти у стилі Оді Мерфі[537]. Розміняли Коня на Слона — Нерріш у наркотичниму забутті марив про Священне Коло і Хрест Стабілізаторів. Але чорні не знають, що іще знав Нерріш:
(а) було встановлено радіоканал із землі до «S-Gerät», а зворотного каналу не було;
(б) були накладки між сервомеханізмом і спеціальною лінією подачі кисню від головного бака до пристрою на кормі;
(в) Вайссман не лише координував проєкт «S-Gerät» у Нордгаузені, але й командував батареєю, яка запустила Ракету 00000.
Суцільне шпигунство. Шматочок за шматочком мозаїка розширюється. Чичерін, не маючи канцелярії, носить її у голові, бере до уваги найменший уламок і скіпку. Щось, коштовніше за Равенну, підноситься до крохмального неба…
Лінія радіозв’язку + кисень = якийсь форсаж. За звичайних умов так би все й відбувалося, але Нерріш торочив щось про асиметрію, про навантаження десь у корпусі біля стабілізатора 3, що ускладнювало контроль за рисканням і креном майже до повної його неможливості.
А чи не викликає форсаж асиметричності згорання і теплових потоків, яких конструкція витримати не здатна? Прокляття, чому він не виловив якогось фахівця із силових установок, невже усіх загребли американці?
На галявині майор Марві, в зубах — мисливський ніж, на стегнах — «томпсони» напоготові, такий же ошелешений, як і вся його штурмова група, і не в настрої підтримувати розмову. Супиться і п’є горілку з бездонної фляги Джабаєва. Якби хтось із фахівців з питань силових установок, приписаних до «S-Gerät», таки засвітився у Ґарміші, Марві повідомив би. Такий розклад. Західні розвідслужби, а палець на спусковому гачку — росіян.
Так, він чує запах Енціана… може, чорний навіть тепер десь визирає з ночі. Чичерін прикурює сигарету, зеленоблакитнолавандове полум’я жовкне… він тримає вогник довше, ніж слід, думає: нехай. Не посміє. І я не посмію. Ну… хоча…
Але цієї ночі на квантовий стрибок вони все ж таки ближче. Вони обов’язково зустрінуться. Це станеться через «S-Gerät», реальний чи вигаданий, у робочому стані чи зіпсутий — вони стрінуться віч-на-віч. І тоді…
А між іншим, що це за таємничий радянський агент говорив із Марві? Якась параноя, Чичеріне. Може, у Москву донесли про твою вендету. Якщо вони збирають свідчення для трибуналу, цього разу ти опинишся навіть не у Центральній Азії, а Останнім Секретарем у посольстві в Атлантиці. Клопотатимеш за втоплених російських моряків, арештованих за наркотики, відправлятимеш власному таткові візи у далеку Лемурію, на сонячні курорти Саргасового моря, куди кістки прибилися погрітися, відбілитися і дражнити мимоплавні кораблі. А перш ніж він відпливе з полуденною течією, порозпихавши проспекти поміж ребрами і забивши в очниці дорожні чеки, розповіси йому про його чорного сина, про день, проведений з Енціаном на повзучому краю осені, холодному, як смертний холод апельсина під крижаною стружкою на терасі готелю в Барселоні, si me quieres escribir[538], ти вже знаєш, де я зупинюся… холод під кінчиком пальця, що чистить цей апельсин, холод невпинно наближається…
537
Американський лейтенант, удостоєний багатьох нагород за мужність на полі бою і готовність битися до останнього.