Хоча їх із Діно звільнили під заставу, попереду на них однаково чекали обвинувачення й судові слухання про вбивства. З усіх трьох тільки Клавдія залишилася чекати суду у в’язниці. Боббі зізнався родині, що розривається між пробаченням Клавдії через її психічну хворобу та побажанням їй сконати на електричному стільці й горіти в пеклі.
Розділ четвертий
1
Після тридцяти днів у захисній ізоляції, під час якої Клавдія не виявила жодних ознак загрози, жінка отримала дозвіл щодня впродовж години відвідувати в’язничну кімнату відпочинку. Більшість ув’язнених жінок, бачачи її по телевізору, обурювалися її скандальною славою.
24 квітня Клавдія увійшла до кімнати відпочинку, де група жінок саме переглядала мильну оперу. Вона самотньо сиділа за столом, гадаючи, коли прийде режисер і скаже їй, яку сцену зніматимуть цього дня.
Коли охоронці були надто далеко, щоб почути, до неї наблизилася молода білявка.
— Ти, кляте стерво! Решту життя ти проведеш у Мерісвіллі або в Лімі. Там тобі й місце за те, що вбила мою подругу.
Клавдія зіщулилася:
— Не знаю, про що ви кажете. Я нікого не вбивала.
— Не бреши, суко! — крикнула доволі товста темноволоса ув’язнена. — Ти вбила Кріссі — і ти за це отримаєш.
Гучна розмова привернула увагу охоронців, які попередили, що всі вони втратять право на відвідання й користування в’язничною крамницею. На деякий час це їх угамувало, але раптом охорону відкликали з кімнати відпочинку, повідомивши, що загорівся сміттєвий кошик.
Коли білявка знову підійшла до неї, лаючись, Клавдія спробувала пояснити:
— Я тут лише тому, що ми знімаємо цей фільм про потрійне вбивство. Берт Рейнолдз[7] у ньому грає, і Саллі Філд[8]. Хоча не думаю, що мені справді необхідно мешкати в камері — могли б поселити мене в готель і дозволити приходити щоранку на зйомки, — але це моя перша велика роль, і забагато скаржитись не випадає.
— Та ну? Озирнися навколо, сучко! — сказала білявка. — Буцегарня справжня. Я справжня. І я надеру тобі зад.
— Але ж телекамери! Нащо тут постійно ввімкнуті телекамери, якщо ми не знімаємо фільм?
— Бо вони завжди мають монітори для максимальної безпеки, ти, божевільна мерзото. Ти тут, бо ти вбивця.
Клавдія приголомшено глянула на неї та схлипнула:
— Це ви божевільна. Ви самі не знаєте, що кажете.
Білявка озирнулася, переконуючись, що охоронці ще не повернулись, і вдарила Клавдію в праве око. Клавдія впала на підлогу, а інші налетіли й стали бити її ногами, осипаючи прокльонами. Товстуха стрибнула на неї, і Клавдія зомліла.
Медсестра й охоронець віднесли її назад до камери. Опритомнівши, Клавдія побачила, що її тіло вкрите синцями, ліва щиколотка розтягнута й дуже опухла. Чому, питала вона себе, продюсери дозволили тій масовці скривдити її? Щось тут категорично не так, усвідомила вона, і треба з’ясувати, що коїться.
Клавдії доводилося стрибати й повзти з місця на місце. На судові слухання її виносили на вулицю й надавали милиці, але — оскільки ті були потенційною зброєю — їй не дозволено було користуватися ними всередині в’язниці.
2
Наступного понеділка, 1 травня, заголовок «Сітізен-Джорнел» сповістив про чергове вбивство:
«ВБИВСТВО СВЯЩЕНИКА: ДРУЖИНА ТА ДРУЗІ СПАНТЕЛИЧЕНІ»
Напередодні шерифа Дена Беррі з округу Фейрфілд, на схід від округу Франклін, викликали розслідувати вбивство превелебного Джеральда Філдза, тридцятип’ятирічного священика з розташованої поблизу Беріанської баптистської церкви.
Одну ніч на тиждень Філдз зі зброєю в руках здійснював обхід як тимчасовий заступник охоронця «Вігвама» — приватного клубу на 100 гектарах лісової бази відпочинку у власності «Вольф Індастріз», які також володіли «Колумбуським Кур’єром», теле- та радіокомпанією WBNS і Національним банком Огайо.
Зі слів шерифа Беррі, Філдз отримав численні вогнепальні поранення під час патрулювання бази.
У самоскиді, припаркованому в сараї технічного обслуговування, куля вибила ліве вікно, і на боці автівки лишилися криваві плями, наче жертву відкинуло на неї. Беррі припускав, що після того Філдз прошкутильгав триста метрів назад до спального барака, де вбивця або вбивці й прикінчили його. Вісімнадцять зужитих патронів 22 калібру було знайдено на землі. Дев’ять куль влучили Філдзу в ноги, груди й голову. Час смерті встановили в межах години від дванадцятої тридцять ночі, коли Філдз набирав код на табельному годиннику під час своїх обходів.
Потім Філдза відтягнули до барака, щоб сховати тіло. Кишені мерця були вивернуті. Його гаманець і револьвер «Кольт» 38 калібру з поламаним руків’ям зникли. Весь недільний день шістнадцять помічників шерифа з пошуковими собаками прочісували територію — і під вечір таки знайшли гаманець Філдза, кредитні картки й водійське посвідчення.
Згідно з інформаційними повідомленнями, Філдз заступив на цю роботу перед самим Різдвом, прислуживши менеджеру «Вігвама», який також був парафіянином його церкви. Оскільки нічний охоронець, який працював на вихідних, звільнився, превелебний Філдз погодився почергувати за нього — з дев’ятої суботнього ранку до п’ятої недільного, — доки компанія не знайде заміни. Його першочерговим обов’язком був збройний захист. Особливих проблем із безпекою не виникало.
Коли його дружина Вірджинія прокинулася й виявила, що чоловіка досі немає вдома, стало зрозуміло, що щось не так. Вона розповіла репортерові «Сітізен-Джорнел», що вирушила шукати його.
«Я не знала, чи він там [у «Вігвамі»], чи лежить десь при дорозі, але знала, що він у біді».
Філдз, випускник Аппалачського Біблійного інституту, заснував свою маленьку Беріанську церкву в 1973 році в класній кімнаті місцевої початкової школи, а до 1975 року зі своєю конгрегацією побудував дерев’яну церкву й будинок пастора, у якому й жив — усе власними руками. До вбивства він мешкав там із дружиною та трьома дітьми.
Наступного дня шериф Беррі заявив, що шість куль, вилучених із тіла Філдза, будуть надіслані до БКР для порівняння з іншими — з убивств, скоєних у прилеглих округах Франклін і Лікінґ, у яких в голови жертвам випустили велику кількість 22-каліберних куль.
Якщо балістична експертиза покаже, що саме з цієї зброї було скоєно інші вбивства, сказав репортерам Беррі, він шукатиме допомоги правоохоронних служб з інших двох округів.
Але минуло три з половиною місяці від потрійного вбивства, і якби виявилось, що та сама зброя була застосована в п’яти серійних убивствах, прокурору округу Франклін було б нелегко притягти до суду головну підозрювану, замкнену в жіночій в’язниці під час останніх двох із п’яти злочинів.
3
Лью Дай почувався впевненим у собі, коли 4 травня 1978 року входив до зали судді Пола В. Мартіна на слухання про заборону використання прокурором 158-сторінкового зізнання Клавдії як доказу на її судовому процесі.
І знову Клавдія поводилася дивакувато як для людини, якій загрожує смертна кара. Часом вона здавалася розсіяною та збентеженою. Іншим же разом жадібно все слухала, ніби намагаючись збагнути, що про неї кажуть. Часто озиралася й махала репортерам.
Дай планував викликати своїм першим свідком психіатра Клавдії, доктора Байрона Стінсона, доцента психіатрії Медичної школи Університету штату Огайо, який свідчитиме щодо історії психічної хвороби Клавдії. Потім він викличе Боббі Новатні, який змалює її нещодавню поведінку.
Обвинувачення збиралося викликати лише одного свідка, який стверджуватиме, що Клавдія дала зізнання відкрито, вільно і явно при здоровому глузді, — детектива-сержанта Говарда Чемпа.
Дай усміхнувся О’Ґрейді, упевнений, що суддя Мартін ніколи не дозволить, щоби це абсурдне зізнання використали як доказ проти психічно хворої підсудної.
7
Берт Рейнолдз (1926—2018) — американський актор, у 1970-х рр. був однією з найуспішніших зірок Голлівуду.
8
Саллі Філд (нар. 1946 р.) — американська актриса, пік популярності якої припав на кінець 1970-х — 1980-ті рр.; двічі здобувала «Оскар» за найкращу жіночу роль.