– Містер Аллан Калл, – відрекомендувався Ікс і запитав Ситорчука, якою мовою інспектор міліції найкраще володіє, щоб вони могли ліпше порозумітися.
– Ви краще запитайте мене, – попихкуючи люлькою, промовив майор і вказав на м'яке крісло – улюблене місце сержанта Квочки, – якою мовою я не володію. На це питання мені буде легше відповісти.
– О, – тільки й промовив містер Аллан Калл і, сівши в крісло, сказав: – Mersi. Тоді вибираємо французьку, оскільки я є англієць...
– Гаразд, – відповів Ситорчук чистою французькою мовою без найменшого акценту, що викликало в душі лейтенанта Фостикова нову хвилю захоплення своїм шефом. – Це моя улюблена мова, – додав майор і тут же уточнив: – Після рідної, звичайно.
– І моя теж, – криво посміхнувся містер Калл. – Хоч я є англієць і, як кожний англієць, люблю французьку мову, але не люблю самих французів.
– Я, – вийняв з рота люльку майор і хотів сказати, що за вимовою містер Калл швидше німець, ніж англієць, але той перебив його:
– О, ви говорите й по-німецьки?
– Яволь.
– Зер гут! – похвалив містер Аллан і знову перейшов на французьку: – Noblesse obliqge[16]...
Майор кивнув головою на знак згоди й затягнувся.
– Mon amie, – вів далі Калл, – La valon te du diable[17]...
– Де саме? – перепитав майор.
– Aeroportu... Ich bin... tout-a-fait épuisé...
– Квочко, – звернувся до сержанта майор; – Принесіть, будь ласка, пляшку чогось міцненького.
Коли сержант Квочка приніс пляшку молдавського коньяку «Дойна» і дві склянки місцевого виробництва, містер Аллан Калл позитивно завовтузився, і радісна усмішка вже не сходила з його круглого, як ювілейна тарілка, обличчя.
«Англієць, а наче "Людина, котра сміється", – подумав майор. – Тут щось не так».
– Ви дуже догадливий, містер Ситорчук, а мені й справді tout-a fait degoutant[18], – беручи склянку, мовив містер Аллан.
– А зараз давайте спробуємо розібратися в ситуації, – з чистим французьким прононсом сказав Ситорчук і, ледь пригубивши, відсунув склянку вбік. Потім підійшов до свого улюбленого місця – вікна – і раптом, ні сіло ні впало, згадав Іспанію, кастаньєти, кориду, тореадорів і чарівну танцівницю з Андалузії.
– Hace demasiando calor[19], – промовив Ситорчук і відчинив вікно.
– No es muj oqradable, Mucha coriente[20], – мовив йому в унісон містер Аллан і, глянувши на майора, перевів погляд на повну склянку. – Junesse ne dure qunn moment[21], – і перехилив її.
– Буна зіва! – посміхнувся містер Аллан, збившись після другої повної склянки «Дойни» на молдавську мову.
– Ви хотіли сказати «мулцумеск», тобто дякую?
– А що я сказав?
– Ви сказали «добридень!» – переклав майор. Квочка ледь не затанцював на місці. «Молодець майор. Один – нуль. Втер носа цьому закордонному вискочці». Очі його так світилися, ніби не містер Аллан ковтав коньяк, а сержант.
– О генацвале, салам алейкум, герай[22], – містер Аллан потягся до маслин. – Il faut absolument que je vois[23] Шлапаківського.
– Мені теж, – промовив холодно майор. – Але де він тепер, вам, містере Калл, краще знати.
– Je ne comprends pas[24], – містер Аллан перестав посміхатися.
– Мені теж не все зрозуміло. Скажімо, яку ви ставили перед собою мету, щоб у такий спосіб викрасти нашого науковця, а подати це так, начебто він у вас викрав документи і втік за кордон... Тут нема логіки: втікати з документами туди, звідки їх привезено. Ви розумієте мене?
– La cauchemar, merdeÿ[25].
– Він наче крізь землю провалився.
– O, lj est mort[26], – містер Аллан остаточно перестав посміхатися й пити. На його обличчі застигла гримаса переляку...
– Я в переносному розумінні, – пояснив майор. – Професор десь щез, і ми хотіли 6, щоб ви з цього приводу нам дали деякі пояснення...
– It's impossible! I don't believe it. My god! – містер Аллан перейшов на англійську мову. – I must be drunk[27].
– Трохи, – зауважив Ситорчук. – Але достатньо тверезі, щоб відповісти на декілька моїх запитань. Давайте спробуємо пригадати, як усе сталося, – майор знову сів і обпік містера Аллана таким гарячим поглядом, що в того на голові почало диміти волосся. – Почнемо спочатку. Ви зателефонували професорові Шлапаківському додому десь за годину перед вильотом літака рейсом Київ – Будапешт – Париж – Лондон! Професор прибув і замовив, як він любив казати, “ab ovo ad poma”[28]. Потім ви увімкнули магнітофон...
22
О, любий друже, добрий день, хорошо – набір слів з трьох мов: грузинської, узбецької, литовської.