От тільки чого я не розумію як слід: чи ся перекладча література єсть те, що ти звещ народні видання, чи народні видання єсть щось зовсім окреме від перекладчої літератури]? А від сього, по моїй думці, багато залежить, як має обернутися справа. Бо коли перекладча література] має видаватись для народу (для простого народу), то тоді каталог творів до перекладання можна, і навіть треба, скоротить, бо навіщо ж народові, принаймні тепер, тії Полі Бурже, Байрони, Леопарді та хоч би й ІІІіллер і Гете? Коли ж се видання має бути і для інтелігенції, то тоді список треба б іще розширити, помістити туди: Сервантеса, Бо-марше, Петрарку, Шеньє, Бальзака, Леконт де Ліля, Валь-тер Скотта, Вольтера, Руссо, Сталь, Сирокомлю, Конопні-цьку, Надсона, Некрасова. Мені здасться, що без сих авторів наша література буде аж надто неповна. Щодо Мопассана, то над ним, я думаю, не варт собі голови сушити, бо в його творах чиста ідея натуралізму зовсім зіпсувалась і вийшло щось таке, про що не варт і говорить. Мордовця то теж не варт, бо одно те, що він і сам, якби хотів, міг би перекласти свої повісті, а друге — що його романи пишуться в стилі тих, що печатаються в «Ниве», надто велика честь для нього — попасти в «мировую литературу»; коли романи його цікаві під тим взглядом, що написані на історичні українські теми, то далеко краще написать свої власні повісті тому, хто спроможний, на ті ж самі теми. Усіх інших авторів, що ти писав, і я теж вважаю конечним перекласти. Але діло от в чім: прозаїчні твори англійських та італьян-ськцх авторів можна перекладать і з руських перекладів, але вірші треба конечне перекладать з пер-в о т в о р у, бо інакше може вийти щось зовсім далеке і неподобне. Ти писав, щоб пошукать у Одесі кого, але ж ти сам там був і знаєш, як там стоїть справа: взагалі там ніхто нічого не пише, між студентами я знаю тільки одного — подолянина Лосятинського, що міг би перекладать з руського, польського і з німецького. Сьому паничеві я можу через Маргариту переказать про наше видання і попросить перекласти що-небудь з того, що ви назначите; сподіваюсь, що вій не одмовлятиметься. Єсть там іще один панич, Заболотний; він пише українські вірші, але їх я не читала, попрошу Маргариту вислать дещо з його віршів, а далі «ще побачим, як там буде!». Мама совітує назначить для одеської кна-кни Ауербаха «Schwarzwaldergeschichten» 11 і що-небудь з руського. А з англійською поезією не буде ніяк, поки хто з нашого товариства не вивчиться по-англійськи. Якби мене німка не збавила, то досі я б уже добре підучилась по-англійськи, ну, а так, то що ж робить! Самоучкою я не можу вивчитись по-англійськи, але по-італьянськи можу, тільки ти як їхатимеш сюди, то купи мені італьянський словар (як нема італьянсько-руського, то італьяисько-французький) і книжку іт[альянську], одну з тих, що ви маєте перекладать. Я вже трохи знаю граматику, а для перекладів практичного знаття не треба. Леопарді «Діалоги» (в прозі) я можу вам хоч зараз перекласти, бо у мене в «Пантеоні» вони єсть і написані зовсім не трудним складом, але його вірші,, так само, як і всякі інші, я наважила перекладать тільки з італьянського.
Привези мені Петрарку, або Леопарді, або Гольдоні (я, правду сказать, не маю о нім zadnego poj§cia12). Мані і Маргариті я напишу про цю справу; Маню, моя^е, хутко й саму могтиму побачить, бо хутко вона житиме в Луцьку. Коли хочеш, я пришлю тобі Манин переклад «Дзвонаря» Короленкового. Мама каже, що можна було б видать тепер ті переклади з Короленка, які вже єсть, потім (або ще перше) видать «Lieder» і «Atta Troll» Гейне, а потім «Les pauvres gens» і що-небудь іще до того прозаїчне, з Діккен-са, наприклад, або з Ауербаха, або там що хочете; таким способом можна б зложити три перших випуски. «Leli’*i» 13 Жорж Занд перекладу у мене нема. Маю тільки половину її казки «Le nuage rose» 14, якщо вона куди придасться, то можу скінчить. Пуц обіцяв перекласти «Грібуля» (казку Жорж Занд) і «Муму» Тургенєва. Єсть у пас кілька «Сті-хотвореній в прозі» Тургенєва. Вам з Пашкевичем раджу перекласти «Les compagnons du tour de France» однаково ви там його читаєте тепер; це була б річ неабияка! Ти просипі проекту, що вам перекладати. Се досить трудно мені сказати, до того ж, я думаю, що ви на тім більше знаєтесь, ніж я, але якщо так ти хочеш, то я можу подати свою* думку. Так от, я думаю так: з Байрона треба перекласти «Чайльд Гарольда» й «Манфреда», з Беранже кілька найкращих chansons 2; «Le vieux сарогаї», «Le roi d’lvet-tot», «Mon vieil habit», «Monsieur le senateur» 3 і т. д.; з Бернса — теж, і небагато; Брет Гарта — одно або два оповідання; Поля Бурже я не знаю інших творів, a «Disciple» 4, по-моєму, не варт перекладать, бо то щось таке ver-wegene 5; Гаршина — цілого, Гете — «Фауста» і «Верте-ра», кілька дрібних віршів; Гейне — «Lieder», «Reisebilder», «Atta Troll»; Гоголь єсть майже весь перекладений, то, отже, не знаю, як має з ним бути; Гончарова — «Обрив» і «Обломов»; Гольдоні не знаю; Гюго — «Les miserables», «Notre Dame de Paris» і «Les travailleurs de la mer» 6, він сам назріває три сих романи своєю трилогією; Діккенса «David Kopperfield» 7 і дещо з менших новел *. Доде — «Jacques» 8, Достоєвського — «Записки из мертвого дома» і «Преступление и наказание»; Єжа я знаю тільки одно «Kuzma Jez» 9 — цікаве воно тим, що там герой українець; Жорж Занд — «Les compagnons du tour de France», «Lelia» і деякі казки (для народу і для дітей); Залесько-го — деякі вірші; Золя — «Le peche de ГаЬЬё Mourret» і «L’Assommoir» 10; Короленка всього; Красіцького не знаю; Крашевського — «Ostap Bondarczuk» 11; Крестовсышй — «Первая борьба», «Болыпая медведица» і «Жить, как люди живут»; Леопарді— «Діалоги» і деякі вірші; Лесажа я знаю тільки критичні статті; Лонгфелло — поема з