Однак я не маю права йому проповіді такої казать, бо сама не переписала й. досі того нещасного «Самсона», сьогодні постараюсь переписать увечері і завтра пошлю разом з листом до Миші. Дуже йому вдячна за лист і за всі новини, що мені списав. Неприятна новина цей кір! Бажаю негрикам вберегтись од нього, і нехай їх «блажен-ное состояние» продовжиться до мого приїзду. Дроздишка поздоровляю з самостійністю, чи то з самоход пост ю!.. Ой, добре вам там жить, а мені... От і Маргарита хутко їде (може, завтра) в свою Канівщину, тоді вже мені буде зле. Однак ти, може, мені не повіриш, усім моїм скаргам, то я вже мовчу. Прощай, що іще пригадаю, те напишу в Мишиному листі. Бувайте всі здорові! Цілую тебе, мамочко, голубочко, ластівочко!
Твоя Леся
Чи не прислала б ти мені якого маленького узорчика для Шуриного рушника?
Дякую тобі за ноти. Сьогодні з їх грала. Грала «Mat-rosenlied» *, але не дуже добре, бо фортепіано поганеньке і я до нього не звикла.
24. ДО О. П. КОСАЧ (матері)
18 серпня 1889 р. Одеса 6 августа
Люба мамочко!
Вчора я їздила до міста і одержала від Комарових «Perles de la poesie» 2. Читаю їх сьогодні цілий день і насолоджуюсь! «Pauvres gens» 3 прочитала, постараюсь конечне їх перекласти. Дуже я була рада, коли знайшла-таки «Lucie» Alfred’a de Musset4,— сі вірші мені надто подобаються, більше всіх його віршів. Взагалі там єсть багато прехороших речей, і я дуже-дуже тобі вдячна за те, що ти мені швидко переслала сю кпижку, бо я таки остатнього часу сиділа «па безкпижжі». За «Перший вінок» теж спасибі. Тепер його читає пані Броніслава, а потім треба дать тут одній кна-книні, що тямить трохи по-нашому і інтересується нашою літературою. Кна-кн$ ся тутешня, таки одеська, кінчающий юрист, ми з ним познайомились, купуючи кавуни (от як заводяться знайомства на лимані!). Я говорила з перекупкою по-нашому, і це дуже здивувало кна-кну і її мати, після того вони завели зо мною розмову, вибрали мені кавуна, «кото-рый получше»,— і знайомість готова! З панею, кна-кни-ною матір’ю, я часто їжджу купаться, і взагалі я рідко купаюсь сама — не люблю чогось бути сама в такій водній просторіні. Купаюсь завжди в городській купальні, бо в хазяйській дуже погано: будка стоїть просто на березі, і до неї дуже довго треба йти з мокрим в’юном на тілі, а у нас тепер вітри бувають дуже великі, то воно й простудитись недовго. В городській купальні далеко ліпше: зовсім не так дуже глибоко, як спершу може здатись. Остатніми днями на лимані були здорові хвилі, і це мені дуже сподобалось; хоч я через ті хвилі разів зо два здорово напилась гірко-солоної води, але зате хвилі так славно несуть і колишуть, що можна їм простить їхні бридкі жарти. В лимані вода звичайно бува градусів 18 або 19, якщо пробуде так до 20, то, може, й Пуцикові можна буде скупатись у блакитних лиманових хвилях. Дуже я зраділа, прочитавши, що ви таки приїдете до мене, а то я вже зовсім було обезкуражилась, бо прийшлось би зовсім самій їхать додому. Пані Броніслава хоче їхать після 15-го на виноград в Бессарабію, і, значить, вертатись я мусила б без неї. Вона предлагае мені даровий білет до Ковля; як ти радиш, брать його, чи ні? Грошей на сей подлий лиман іде багато: тепер у мене 10 р. зосталось, не знаю, чи стане до 20-го, хоч я і стараюсь якомога не тратить багато грошей, але ж їсти треба, а то таки не можу вдержатись, щоб не купить якого кавуна, дині чи там винограду. Подлі жидиська раз у раз вештаються по нашій дачі з усяким фруктом, отак, аби сму-щать правоверних лиманників, та ще й ціни такі знадливі: диня три копійки, кавун 10 к. і т. д., як же тут встоять? Напиши мені, мамочко,— якщо не хутко приїдете або якщо не можете мені грошей прислать, то я постараюсь свої видатки якомога зменшити і не буду ніяких пустяків купувать. Пишіть, коли приїдете, а тим часом бувайте здорові і до побачення! Усіх тигро-негрів щиро цілую.
Ваша Леся Уліти із слідуючим листом пришлю конечно.