Милевський
Отож ці авторитети винні, що у вас такий аскетичний погляд на життя.
Любов
У мене аскетичний погляд? Ну, не знаєте ви мене! (Палко.) Адже мені усякий аскетизм, усяке факірство глибоко противне.
С а н я
1 /
Ну, ‘але як же погодити з твоєю «новою мораллю», наприклад, любов?
Любов
А ось як. Єсть же інша любов, ніж та, що веде до вінця, я от що думаю.
Милевський
От се то правда! Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! Вашу ручку.
Любов дає.
(Він цілує.)
1 Шлюб — се кайдани, хоч і золоті, а коханпя пе любить кайданів. Хатнє багаття гарне тільки на картинах, і то не завжди. По-моєму, Рубенсові картини на тему — Wein, Weib und Gesang 2 кращі куди, ніж ті всякі «медові місяці», «первенці», «молоді матері»... Любов — се балерина; одягніть її в візитову призвоїту сукню або, не дай боже, в капот, і вона стратить всі свої чари!
Любов
Нащо замуровуватись у якийсь склеп? Щастя так мало на світі, його треба ловить, а не одпихати. Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого?
Милевський (жартовливим тоном)
Стережіться, такий погляд небезпечний — багато драм починається щасливо.
Любов
Чого ж драм? Коли буде повертати на драму, можна покинути гру.
Орест
Ну, се не так легко. І не всякий дасть себе викинути, мов стару колоду карт.
С а н я
Значить, ти признаєш так звану гру в любов, флірт?
Любов
(здригнулась)
Яке це бридке слово!.. Слухайте, Оресте, ви ж письменник, поет, роз'ясніть цим людям, яка ще є любов, окрім звичайної любові й флірту!
Орест
Єсть іще,— або, краще сказати, була любов мінезинге-рів; се була релігія, містична, екзальтована. Культ мадонни і культ дами серця зливались в одно. Се була любов часів «блакитної троянди», се любов не наших часів і не нашої вдачі. Коли є що в середніх віках, за чим можна пожалкувати, та, власне, за сею «блакитною трояндою». Єсть і в наші часи блакитні троянди, але се ненормальні створіння хворої культури, продукт насильства над природою.
Любов
Ви забуваєте другу любов, наприклад, любов Данте. до Беатріче, а я, власне, таку мала на думці.
Милевський
Ну, знаєте* Любов Олександрівно, сі приклади непевні! У трубадурів часом трудно одрізнити: блакитну квітку від адюльтера. А Данте, може, якби мав щастя познайомитися з своєю Беатріче ближче, то теж, може, попросив би її руки, щоб приміряти на неї шлюбний перстень. Тоді б ми мали не «Божественну комедію», а просто комедію під назвою «Як у людей, так і у нас».
Сапя сміється.
Любов
(дивиться на Милевсьтго й хитає головою)
Чого вам любов представляється тільки як драма або комедія? Pardon, ще як балет! Певне, того, що ви присяжний театрал. Любов може бути чудовою поемою, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без лри-крого почуття. Ах, та що я з вами говорю про се — просто профанація! (До Сані.) Саню, серденько, заграй нам що-небудь: кажуть, музика зміняла і каміння в живі істоти, принаймні хоч на хвилину,— чи не пройме вона й Сергія Петровича!
Милевський
Однак, як се розуміти? Чи не з кам’яним болваном ви мене порівнюєте?
Любов
(сміється)
Ну, чого ж? Єсть же і статуї на світі!
Орест
(тихо їй)
Щось-то він мало на статую похожий! v
Саня почала грати якусь салонову п’єсу. Милевський підійшов до неї перегортати ноти; між ними розмова мімічна.
Орест
(до Люби)
Любо, для вас я хтів би вірити, що в наші часи можлива така любов, як у Данте до Беатріче.
Любов
А ви не вірите?
Орест
Часом вірю, часом боюсь вірити!
Любов
Чого боїтесь?
Орест
Знаю, що все-таки се непевна, ненормальна любов, вона якась безвихідна...
Любов
Зате ж і безконечна. Ненормальна, ви кажете, а що ж робити тому, для кого нормальне щастя недоступне?
Орест
Чи дає така любов щастя? Адже Дайте не був щасливий; написав «Пекло».'
Любов
Беатріче не знала нічого про Данте. Через те і щастя не було! А втім, Данте ж і «Рай» написав!
Орест
Як ви думаєте? Адже приязнь межи мужчиною й жінкою завжди мусить мати якийсь особливий відтінок? В ній нема фамільярності і разом з тим вона ніжніша, сердечніша.
Любов
Бачте, от ви вірите в приязнь межи мужчиною і жінкою...
Орест
Досі вірив... а тепер...
Любов
(глянула на нього, мов хтіла ще що спитати, але повернулась і пішла до піаніно)
Саню, ти знаєш «Posa la mano sul mio cor»? 1 Вибачай, я тебе перебила.
С а н я
(нерадо) '
Ні, я сього не знаю.
Любов
Ах, се надзвичайно!
(Співає без слів шпаркий, пристрасний мотив, але на першій фразі уриває і покликує.)