Пітер поруч застогнав, а Клара пирхнула, згадавши давно забутий спогад про цих двох друзів, як вони вистежували звірів по лісах, у зелених колготках і подовжених лижних токах, що заміняли середньовічні шапки. Їм тоді було по двадцять з гаком. Клара також знала, що Пітер і Бен іноді досі це роблять, коли впевнені, що за ними ніхто не спостерігає.
— Тож ми використовували лише дерев’яні рекурсивні луки та дерев’яні стріли, — сказав Бен.
— А що ви використовуєте зараз, містере Гедлі?
— Ті самі луки і стріли. Не бачили причин міняти. Ми використовуємо їх лише для стрільби по мішенях за будівлею школи.
— Тож прояснімо. Сучасні луки та стріли зроблені з якогось металу. А старі дерев’яні, правильно?
— Правильно.
— Стріла пройде крізь тіло?
— Так, наскрізь, — сказав Метью.
— Але, пане Гедлі, ви говорили про ковбоїв та індіанців. У всіх цих старих фільмах стріли залишаються в тілі.
— Ці фільми насправді були далекі від реальності, — сказав Метью.
Ґамаш почув ззаду короткий смішок Бовуара.
— Повірте мені, стріла пробила б людину наскрізь.
— І сплав, і дерево?
— Ага. І те, і інше.
Ґамаш похитав головою. Ще один міф вибухнув. Йому було цікаво, чи знала про це церква. Але принаймні вони мали відповідь на загадку вихідного отвору і тепер були більш певні, ніж раніше, що Джейн Ніл убито стрілою. Однак де була та стріла?
— І на яку відстань пролетіла би стріла?
— Хм, гарне запитання. Десять, п’ятнадцять футів[51].
Ґамаш подивився на Бовуара й кивнув. Стріла пройшла би прямо через її груди, вийшла через спину й полетіла далі в ліс. Однак вони обшукали місцевість і нічого не знайшли.
— Її було б важко знайти?
— Зовсім ні. Якщо ти досвідчений мисливець, то знаєш, де саме шукати. Вона трохи стирчатиме із землі, і оперення дещо полегшує пошуки. Стріли дорогі, інспекторе, тому ми завжди їх шукаємо. Це стає другою натурою.
— Коронер знайшов у рані кілька обривків справжнього пір’я. Що б це могло означати?
Ґамаш був здивований галасом, який здійняла його проста заява. Пітер дивився на Бена, який мав розгублений вигляд. Практично всі, здавалося, раптом виявили активність.
— Якщо це була стріла, то це могла бути тільки стара, дерев’яна, — промовив Пітер.
— Хіба на стрілі зі сплаву немає справжнього пір’я? — запитав Ґамаш, нарешті відчувши, що починає розуміти суть питання.
— Ні.
— Що ж. Вибачте, що я кілька разів перепитую, я просто хочу бути впевненим. Оскільки в рані було справжнє пір’я, ми говоримо про дерев’яну стрілу. Не сплав, а дерево.
— Точно, — відгукнулася половина прихожан — це прозвучало, як на зустрічі пробудження[52].
— І, — сказав Ґамаш, роблячи ще один маленький крок уперед у цій справі, — не стріла для стрільби по мішенях, як у стрілецькому клубі, а мисливська стріла? Ми знаємо це через форму рани. — Він указав на малюнок. Усі кивнули. — Це, мабуть, була дерев’яна стріла з мисливським наконечником. Чи можна використовувати дерев’яні мисливські стріли з новими луками зі сплаву?
— Ні, — відповіли присутні.
— Отже, це має бути дерев’яний лук, так?
— Так.
— Лук Робін Гуда.
— Точно.
— Я зрозумів, дякую. Гаразд, у мене є ще одне запитання. Ви постійно вживаєте слова «рекурсивний» і «блоковий». Яка різниця?
Він поглянув на Бовуара, сподіваючись, що той добре занотовує.
— Рекурсивний, — сказав Бен, — це лук Робін Гуда. Лук ковбоїв та індіанців. Це довга тонка палиця, товстіша посередині, де є щось на кшталт вирізьбленого руків’я. І на обох кінцях є насічки. Натягуєш тятиву на один кінець, потім на другий — і дерево вигинається, утворюючи лук. Просто й ефективно. Цьому дизайну тисячі років. Коли ви завершуєте стрільбу, знімаєте тятиву і прибираєте лук на місце, він знову набуває форми злегка вигнутої палиці. Лук називається «рекурсивним», тобто «знову вигнутим», бо ти вигинаєш його щоразу, як користуєшся.
«Досить просто», — подумав Ґамаш.
— Блоковий, — пояснював Метью, — це досить новий дизайн. По суті, він як схожий на дуже складний лук, з двома блочними механізмами й купою тятив. І з дуже складним прицілом. Він також має спусковий механізм.
— А рекурсивний лук такий само потужний і точний, як… Як там називався інший лук?
— Блоковий, — відповіли одразу близько двадцяти людей, включаючи щонайменше трьох офіцерів у приміщенні.
— Такий же точний… так. Такий же потужний? Ні.
52
«Зустріч пробудження» — християнське релігійне богослужіння, яке проводять з метою надихнути активних членів церковної спільноти на навернення нових людей і закликати грішників до каяття.